Кораловий дракон
Гори – безумовна окраса багатьох країн, і Україна не виняток. Та крім Карпат і вершин Південного Криму, в Україні є ще один гірський кряж, унікальність котрого підтверджується приналежністю до семи природних чудес України. Це Подільські Товтри – мальовничі гори не тектонічного, а органічного походження, закам’янілий кораловий риф давно неіснуючого моря. Аналогів їм немає більше ніде у світі!
Де Львівщина – а де Молдова: неблизький шлях. Від скелі Дідькове Око на Золочівщині хребтом дракона зміїться до Дністра мальовнича гряда Товтр-Медоборів. Витягнувся цей “дракон” з північного сходу на південний захід на 250 кілометрів.
Прадавнє “чудисько” пам’ятає, як 15-20 мільйонів років тому на місці Поділля хлюпотіло хвилями Сарматське море. Ще б не пам’ятати: зелені пагорби Товтр, що їх деякі туристи вважають молодшими братами Карпат, насправді і не гори зовсім, а залишки закам’янілого коралового рифа. Наочні докази просто під ногами: то тут, то там серед вапнякових валунів можна знайти закам’янілі мушлі різного розміру. Колись вони лежали в теплій прибережній воді, а зараз розсипані по мальовничих пагорбах. Саме нашарування скелетів живих організмів, які мешкали в Сарматському морі протягом мільйонів років (коралів, молюсків, моховаток), і утворило єдиний у світі гірський кряж органічного походження. Карпати, нехай і не родичі Товтрам, цьому дещо посприяли: саме завдяки тектонічним змінам під час народження Карпат Сарматське море відступило на південний схід. Море пішло, а довжелезний кораловий риф завширшки в 5 км залишився.
Походження терміну “товтри” до цього часу вченим невідоме. А вчені коралову граду вивчають докладно: з червня 1996 р. на території кількох районів Хмельницької області – Кам’янець-Подiльського, Чемеровецького i Городоцького, а також прилеглих районів Тернопільщини діє Національний природний парк “Подільські Товтри”. Площа НПП солідна – більш як 260 000 га. Всього у парку налічується 160 товтр!
Щоб їх підкорити, не треба бути скелелазом. Медобори (так називають товтри на Поділлі через велику кількість медоносних рослин) – пагорби лагідні, не надто високі. Найвища гора Нижній Камінь піднімається на висоту 431 м. Друга за висотою та перша за популярністю вершина – славнозвісний і трохи похмурий Богит (417 м) неподалік села Личківці Гусятинського району Тернопільщини. Саме на ньому стояв колись язичницький ідол Святовита, скинутий пізніше християнами в Збруч і віднайдений аж в 1848 р. Археологи довели, що капище тут існувало вже у скіфські часи, а розквіту досягло у ІХ-ХІІІ ст. Язичницькі богослужіння (важко повірити!) тут відбувалися аж до XVII ст.
Різні за висотою, заліснені й лисі, всі товтри мають спільну рису: їхній південно-західний схил крутий, а північно-східний – пологий. Вершини багатьох товтр вкриті білими вапняковими валунами, здалеку схожими на овечок. Недарма народ переповідає легенду про товтру Грабина біля села Кривчик Дунаєвецького району. Вона про те, як циган-пастух покарав злого пана, заховавши в підземних ходах давно поруйнованого замку панську отару овець. Панові ж залишилися самі валуни…
Товтри просто всіяні легендами. Біля старого млина у Приворотті неподалік Кам’янця-Подільського чекав на побачення з красунею-селянкою народний герой Устим Кармалюк. Гора над млином з того часу носить його ім’я. Біля Нігинського перевалу в печері переховувались від татарських набігів мешканці сіл Нігин і Черче. Стінами печери протягом кількох тижнів татарської осади текла не вода, а молоко – щоб подоляки не страждали від голоду і спраги. Жителі села Івахнівці вірять, що вода з джерела на тому місці, де колись ступила нога Богоматері, цілюща і дарує прозріння.
Рослинний світ товтр різноманітний і унікальний. Особливо цінними є ділянки степової і наскельно-степової рослинності, де ростуть ендемічні шавлія кременецька, півники угорські, цибуля подільська, анемона лісова, льон бессарабський та інші мешканці Червоної книги. Серед представників фауни є не лише звичні лисиці, їжаки, тхорі та куниці, а й рідкісні козулі, кабани, навіть лосі. Товтри – район карстовий, тут багато печер і гротів, а де печери – там і кажани. Орнітологи можуть сподіватися “вполювати” на фотокамеру яструбів, сапсанів, пугачів, соколів, сов, чорного лелеку, сірого журавля.
Враховуючи велику протяжність товтр, варто обрати для ознайомлення не весь кряж, а його частину. Приміром, Кармалюкову гору і товтру Самовиту поблизу Кам’янця-Подільського. А ще біля коралових пагорбів, як біля сонного дракона, притулився абсолютний хіт НПП “Подільські Товтри” – старовинне місто-музей Кам’янець-Подільський, своєрідні ворота до парку. Подорож до Медоборів – це справжня подія. І нехай таких подій у Новому році буде якнайбільше!
Як дістатися
МАУ пропонують прямі щоденні рейси до Києва зі столиць Західної Європи та країн Перської затоки. З карткою учасника програми “Панорама Клуб” ви накопичуватимете милі на всіх рейсах МАУ та рейсах авіакомпаній-партнерів: Air France (за винятком рейсів Київ-Париж-Київ), Austrian Airlines, KLM, Swiss International Air Lines, TAP Portugal.
Купуйте квитки на сайті МАУ www.flyUIA.com. По детальнішу інформацію звертайтеся за телефоном у Києві 0-44 581 5050.
Також телефонуйте за номером 566 для абонентів МТС (згідно з тарифним планом), Київстар і life:) (1 грн. за хвилину розмови) та Beeline (0,95 грн. за хвилину розмови).
Корисна інформація
Проїзд із Києва
Одним з численних потягів до Кам’янця-Подільського (380 км).
Дирекція Національного природного парку “Подільські Товтри::
Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. П’ятницька, 9.
тел.: 0-3849 239 45, 0-3849 231 16, 0-3849 285 07.
Вебсайт: www.tovtry.km.ua
Турфірма “Унікальна Україна”:
Київ, тел.: 0-44 353 3001
e-mail: info@uu-travel.com
Турфірма “Terra Incognita”:
Київ, тел.: 0-44 279 4961
e-mail: info@terraincognita.info.