Івано-Франківщина: Край мольфарів
Monday, April 7th, 2008©PANORAMA
Текст: Олена Світловська
Не так багато знайдеться в Україні регіонів, які могли б посперечатися з Івано-Франківщиною за числом пам’яток історії та культури (їх тут 3,5 тисячі), лісових насаджень (вони займають 41% території області), видами художніх народних промислів (твори місцевих майстрів розходяться по музеях світу від Києва й Москви до Торонто й Нью-Йорка) та кількістю гуцульських чаклунів-мольфарів… Не вірите – завітайте в Прикарпаття!
Коли переможниця Євробачення-2004 Руслана знімала тут кліп до свого альбому «Дикі танці» і стояла похмура погода, їй довелося попросити допомоги у мольфара. 15 хвилин “роботи” чаклуна – і над горами вже сяяла сонце.
Мольфари – мольфарами, а Різдво таки важливіше. Бо саме в цю пору Івано-Франківщина перетворюється на казкову країну. Сюди варто приїхати хоча б для того, щоб відсвяткувати Різдво так, як це роблять тут вже століттями, скуштувати правдиву кутю, послухати автентичних місцевих колядок. А до того ж наїздитись на лижах чи санках на рік наперед. Прикарпаття – колоритний гірський край, який колись був колискою могутнього Галицько-Волинського князівства, вас не розчарує: крім справжнього святкування веселих свят ви пізнаєте неповторну гуцульську культуру, навчитесь розуміти їхній чудовий діалект і танцювати під запальні гуцульські коломийки.
Європа в Україні
Європейська історія Івано-Франківська (www.mvk.if.ua, www.portal.if.ua) почалася зі Станіславської фортеці, зведеної польським магнатом Андрієм Потоцьким і названої на честь сина Станіслава і мало не завершилася знаменитою “мармолядовою пожежею” 1868 року. Тоді через недогляд господині, що готувала на повільнім вогні мармелад, згоріло ледь не ціле місто.
У 1962-му Станіслав перейменовано на Івано-Франківськ, центром якого слугує зведена у стилі конструктивізму Ратуша. Нині в ній діє Краєзнавчий музей (вул. Галицька, 4-А, тел.: (03422) 2-21-22), експонати якого утворюють дивовижний мікс артефактів: тут є і щелепа риби-пилки, і туша крокодила, і меблі часів Потоцьких, і біблійні стародруки.
Не меншу естетичну насолоду отримують відвідувачі Художнього музею (майдан Шептицького, 8 тел.: (03422) 4-40-38). До речі, експозиційна зала його міститься у найдавнішій архітектурній споруді міста, ренесансному Парафіяльному костелі XVII століття. Тут представлені унікальні твори сакральнго мистецтва XV-XX століть.
Поблукавшии вуличками міста, оглянувши Палац Потоцьких, Гетьманські вали, пам’ятник до 2000-річчя від народження Христа та мури Станіславської фортеці, обов’язково завітайте до одної з кав’ярень. Такої кави, як тут, ви не скуштуєте більше ніде! Ну, хіба що у Львові.
Іншим суто європейським містом є Коломия (www.kolomyia.if.ua) з її унікальними музеями. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського (вул. Театральна, 25, тел.: (03433) 2-39-12) навіть занесено до королівської енциклопедії Великої Британії як світовий шедевр! Його колекція налічує 22 тисячі предметів побуту, виробів з металу, шкіри, дерева, кераміку, національний одяг. Не оминіть і єдиний у світі Музей Писанки (просп. Чорновола, 43-б, тел.: (03433) 2-78-91), будівля якого виконана у формі 14-метрового яйця. Тут зібрано близько 6000 писанок з усього світу – з України, Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі та Польщі.
Від Коломиї – рукою подати до Косова (www.kosiv.info, www.kosivart.com), – одного з найдавніших гуцульських поселень, справжньої Мекки народних ремесел. Найбільше Косів відомий своїм ярмарком, на якому, кажуть, раніше можна було купити все – від самобутньої жовто-зеленої кераміки до… чорта у пляшечці, який сприяв збагаченню. В останні роки місто набуло ще більшої популярності завдяки фестивалю етнічної музики та лендарту “Шешори” (www.sheshory.org), який проходить в однойменному селі неподалік Косова.
Історія в камені
Прикарпатські містечка та пам’ятки архітектури – яскрава ілюстарція до історії краю. Переконайтесь у цьому, завітавш до Галича (www.castles.com.ua/?halych) – найдавнішого міста області, столиці Галицько-Волинської держави. На базі пам’яток княжого Галича створено Національний заповідник “Давній Галич” (вул. І.Франка, 1. Тел.: (03431) 2-16-63), який зібрав низку унікальних пам’яток: Церква Св. Пантелеймона (ХІІ ст.), фундаменти 14 літописних церков ХІІ-ХІІІ ст., Митрополичі палати ХVIII-XIX століть. З Галича недовго їхати до Рогатина – батьківщини Насті Лісовської, відомої світу як Роксолана – дружина могутнього турецького султана Сулеймана ІІ Пишного.
Ну, а місто Яремча – то суцільна романтика. Біля Каменя Довбуша вам розкажуть про карпатського Робін Гуда – Довбуша, на ріці Прут покажуть карпатське чудо – водоспад “Пробій”. У Карпатському крайовому музеї визвольних змагань (вул. Свободи, 269, (03434) 2-16-90) вам повідають історію міста і краю. Обідати ж запрошує ресторан “Гуцульщина”, справжній шедевр сучасної архітектури.
До речі, неподалік Яремчі, у Криворівні, відбувались зйомки шедевра Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”, стрічки, яка за кількістю отриманих нагород потрапила до “Книги рекордів Гіннесса”!
Лише за 37 км від Яремчі міститься одна з найвідоміших історичних пам’яток Прикарпаття – чоловічий монастир Манявський Скит (початок ХVІІ ст.). Саме тут наприкінці XVII – на початку XVIII століття було створено шедевр українського малярства – Богородчанський іконостас. А в соборі Воздвиження Чесного Хреста зберігається чудотворний образ Божої Матері, написаний у ХVІІІ ст. на горі Афон. Нині Манявський Скит занесено в довідник музеїв світу і зареєстровано міжнародною асоціацією музеїв.
У лоні Природи
Звісно, можна довго розповідати про те, як наприкінці льодовикового періоду тут хазяйнували мамонти, волохаті носороги та гігантські олені, рештки яких було знайдено 1907 року в озокеритній шахті села Старуня Богородчанського району. Та значно більше вражає той факт, що п’ять-шість тисяч років тому на цих землях жили трипільці: їхні малюнки і нині вгадуються в сучасній гуцульській кераміці та писанкових розписах.
Природа Івано-Франківщини захоплює своїм багатством: тут протікає третина усіх українських річок – понад сім тисяч, серед них і найчистіша ріка Європи – Лімниця. Задля збереження природного багатства було створено Карпатський державний природний національний парк, який охоплює гористу місцевість площею 503 м2 – верхів’я річок Пруту і Чорного Черемошу з найвищою гірською точкою України – Говерлою (2061 м).
Особливо Прикарпатський край славиться своїми курортами. В області діє п’ять курортних місцевостей: низькогірні Косів, Татарів, Яремча, середньогірна Ворохта і передгірний Черче. Кліматотерапія, бальнеологічні процедури та спа-програми у пансіонатах та санаторіях Прикарпаття – на рівні найкращих європейських курортів!
Як “заарканити” банош?
Красою регіону можна насолоджуватися всі 365 днів на рік! І не суттєво, де ви зупинитесь – у великому готелі чи сільській садибі. Гостинні господарі краю вміють створити затишок, в який так приємно поринути після екскурсій, гірських мандрівок, річкових сплавів та катання на лижах!
Обов’язково скуштуйте “візитівки” місцевої кухні: банош – кукурудзяну муку, зварену на сметані та бринзу – сир з овечого молока, який готується на високогірних пасовищах. Для цього підніміться в гори і завітати до колиб – восьмикутних дерев’яних хатин на полонинах, у яких мешкають пастухи. І разом з ними пориньте у вир запального гуцульського танцю “Аркан”!
Різдво вже не за горами, тож поспішайте на Прикарпаття і станьте учасником справді магічного дійства, яке розгортається тут на свята. Прикрасьте на Святвечір покуття дому Дідухом – деревцем зі снопів, в якому за повір’ям живуть душі дідів-прадідів. Допоможіть господині запалити в цей день “живий вогонь” в печі з 12 полін і приготувати 12 пісних страв. І пригадайте відому гуцульську легенду про одного мольфара, який учив, що корінь світу – в радості. Ця ідея, дуже близька серцям гуцулів, якнайдоречніше звучить у ці святкові дні. І не лише на Прикарпатті.
Інформація про регіон:
Бізнес-портал Івано-Франківщини: www.business.if.ua
Івано-Франківська облдержадміністрація: www.if.gov.ua
Рада з туризму Карпатського регіону: www.tourism-carpathian.com.ua
Замовлення екскурсій: Туроператор “Галичанка ІФ”. Тел.: (03422) 4-22-71, е-mail: office@galychankaif.com.ua, веб.: www.galychankaif.com.ua
Де зупинитись і відпочити
Готель “Аускопрут”
Елегантний старовинний особняк у центральній частині міста з по-аристократичному затишними номерами класу напів-люкс та люкс
Контакти: м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 7-9. Тел.: (03422) 2-24-26, веб.: www.auscoprut.if.ua; e-mail: auscoprut@ivf.ukrpack.net.
Готель “Надія”
Сучасний готель в центрі міста з комфортними номерами від економ до люкс класу та вишуканим меню української та європейської кухонь
Контакти: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 40. Тел.: (0342) 53-70-77, веб.: www.nadia.if.ua, e-mail: tour@nadia.if.ua.
Котедж “Говерла”
Затишний приватний котедж з вишуканими номерами біля підніжжя Карпат та річки Прут.
Контакти: м. Яремча, вул. Свободи 331. Тел.: (03434) 22-186, e-mail: goverla@jar.if.ua
Готель “Косів”
Сучасний тур-готель в етнічному стилі. У погребі XVII століття облаштовано бар “Скарби Лоткера”, де можна скуштувати гуцульських страв та випити домашнього вина.
Контакти: м. Косів, вул. Незалежності, 65-А. Тел: (034) 782-1557, веб.: www.tur.kosiv.net; e-mail: tur.kosiv@gmail.com.
Як дістатися
До Івано-Франківська найкраще дістатися з Києва одним із щоденних потягів (http://www.uz.gov.ua/).
Міжнародні Авіалінії України пропонують зручні прямі рейси до Києва з найбільших міст Європи. З карткою учасника програми “Панорама Клуб” ви накопичуватимете милі на всіх рейсах МАУ та рейсах авіакомпаній-партнерів: Air France (за винятком рейсів Київ-Париж-Київ), Austrian Airlines, KLM, Swiss International Air Lines, TAP Portugal. Купуйте квитки на сайті МАУ www.flyUIA.com.
По детальнішу інформацію звертайтеся за телефоном у Києві: (044) 581-5050, а також за номером 566 для абонентів Київстар, MTC.
