Цікава Україна

Ірина Пустиннікова, ПАНОРАМА
www.castles.com.ua

Дива природи не обов’язково повинні вражати захмарними вершинами чи найдовшими в Європі підземними лабіринтами. Диво може бути камерним і по-домашньому комфортним. Таким, як Волинський край і його блакитна перлина – озеро Світязь. Щоправда, до семи природних чудес нашої країни його обрали не за камерність: Світязь – найглибше, найбільше й одне з найчистіших озер України.

Золотий пісок пляжів, прозора тепла вода, чисте повітря дібров, тихе полювання на гриби та ягоди, чудова риболовля з човна, білі хмаринки на небі – і їх відображення у чистому дзеркалі озера Світязь. У цьому чарівному куточку на межі України, Білорусі й Польщі в 1983 році було створено Шацький державний природний національний парк.
Полісся здавна задивляється на небо синіми очима своїх озер, і скільки ж їх тут є! Чорне і Люцимер поряд з Шацьком, Островське біля древнього села Острів’я, а ще Пулемецьке, Климівське, Пісочне, Чисте, Луки – всього 22 карстових озера, і кожне чимось унікальне. Але Світязь – найбільше з прісноводних, найглибше, найгарніше, найвідоміше серед Шацьких озер. І цілком самобутнє, автономне: живиться воно лише підземними джерелами.
Площа озера – 26 км2, довжина – понад 9 км, ширина – майже 5 км, протяжність берегової лінії – понад 30 км, прозорість води – вглиб до 8 м, максимальна глибина – 58,4 м.

Такій глибині позаздрять і Балатон, і Синевир, і навіть Азовське море. Хоча про ці 58 метрів водної товщі забуваєш, коли йдеш і йдеш мілкою прибережною смугою озера, повз веселих малюків, які в теплу пору року з задоволенням хлюпочуться у чистій водичці.
До Світязя, подекуди вкритого комишами та очеретом, обережно підступають берези й дуби: їм теж хочеться помилуватися синім дивом Волині – і побачити себе в його спокійному плесі. На озері є навіть власний острів з романтичною назвою Острів закоханих. Чималенький, площею майже 7 гектарів. Саме тут, за легендою, закохані юнак і дівчина колись перетворилася на явір і липу.

М’яка вода Світязя cлавиться своїми цілющими якостями: кажуть, її боялася навіть страшна хвороба Середньовіччя, холера, тому для своїх купалень її замовляли багаті панночки з Варшави. Шкіра після таких купань ставала гладенькою як у немовлят, і рани швидше затягувались. Живильною водою Світязя лікували у поранених у Другій світовій війні радянських воїнів. Пояснення диву просте: місцева вода містить йод, срібло та гліцерин. До слова, світязька вода у 20 разів чистіша за воду з московського водогону.
А яка тут риба! Перед пам’ятною для всієї Європи Грюнвальдською битвою в 1410 р. саме на Світязь відрядив за дичиною і рибою посланців польський король Ягайло. Головний місцевий делікатес, безперечно, вугор – якось тут упіймали 5-кілограмового гіганта! Але хто ж відмовиться від сома, щуки, окуня, судака чи ляща? “Надією рибалки” називають озеро Велике Чорне на території Шацького національного парку: вже де-де, а тут точно клюватиме!

Казкова атмосфера Світязя не могла не породити легенд. Одну з них записав у ХІХ ст. видатний польський поет Адам Міцкевич. Колись на місці озера стояло прекрасне місто князя Тугана з міцним замком. Поки князь захищав землі свого сусіда Мендога, під стіни твердині підійшло вороже військо. У розпачі звернулася красуня-донька Тугана до небес з молитвою, прохаючи заховати її подалі від ворогів. І небеса почули дівчину, сховали замок під землею. На місці фортеці виникло озеро, оточене чудовими сяючими цар-квітами…
Крихітний Щацьк, ворота національного природного парку, нагадує курортне містечко: загальною розслабленістю, кількістю приїжджих, гарною інфраструктурою. Та якщо курортний гамір вам не до вподоби, відпочиньте на берегах другого за розмірами після Світязя Пулемецького озера (площа 1638 га, середня глибина 4,1 м) поблизу села Пульмо. Тут ви будете наодинці з природою – якщо не брати до уваги рибалок, що ховаються серед очерету в очікуванні улову. Слід лише пам’ятати, що в Національному природному парку дозволено встановлювати намети тільки на території кемпінгу.

З майже 49 000 гектарів Шацького парку 5 145 га складає заповідна зона. І це не дивно: з 789 видів місцевих рослин 32 занесені до Червоної книги України. “Мешканцями” Червоної книги також є 33 представники фауни Шацького парку: сірі журавлі, дикі кабани, лосі, чорні лелеки, ондатри. Багатий природний парк і на мінеральні джерела та лікувальні грязі.

Кожен новий візит на Світязь обов’язково подарує нові враження: можна зачудовано оглядати старовинні дерев’яні зруби в селі Острів’я, покататися на катамарані по мілкому Пісковому озеру, погодувати лебедів-шипунів на озері Луки. Чи просто пригостити друзів смачною-пресмачною велетенською рибиною, зловленою в одному з семи природних чудес України.

Як дістатися

МАУ пропонують прямі щоденні рейси до Києва зі столиць Західної Європи та країн Перської затоки. З карткою учасника програми “Панорама Клуб” ви накопичуватимете милі на всіх рейсах МАУ та рейсах авіакомпаній-партнерів.

Купуйте квитки на сайті МАУ www.flyUIA.com. По детальнішу інформацію звертайтеся за телефоном у Києві 0-44 581 5050.
Також телефонуйте за номером 566 для абонентів МТС (згідно з тарифним планом), Київстар і life:) (1 грн. за хвилину розмови) та Beeline (0,95 грн. за хвилину розмови).

Корисна інформація

Проїзд із Києва
Одним з численних потягів до станції Ковель (460 км). З автовокзалу Ковеля до самого озера Світязь курсують мікроавтобуси.
Адреса Шацького державного природного національного парку:

Волинська область, Шацький район, с. Світязь, вул. Жовтнева, 61

тел.: 0-3355 295 15.

Вебсайт: www.shatsky-ozera.com.ua, www.shatsk.com

Відпочинок на Світязі та інших озерах Шацького парку: Поблизу Світязя розташовано чимало готелів, пансіонатів, котеджів, баз відпочинку та приватних садиб на будь-який смак і гаманець. Проживання та екскурсії: www.svityaz-tour.com.ua

Читайте також:

• Луцьк. Замок Любарта.
• Казковий калейдоскоп Волині

by Iryna Pustynnikova
http://www.castles.com.ua/
©PANORAMA

Верхній замок або Замок Любарта - головна пам’ятка столиці Волині, Луцька. Це єдина з українських фортець, яку бачив чи не кожен житель країни. Хоча б тому, що тримав у руці купюру в 200 гривень. 28-метрова В’їзна башта Луцького замку місце на звороті банкноти заслужила. Ще б пак: ідею об’єднаної Європи вперше було озвучено саме в його стінах. І сталося це в 1429 році

Перша згадка про Луцьк з’явилася близько 1000 року, коли князь Володимир Великий приєднав Волинь до Київської Русі. Першим ділом князь велів збудувати тут фортецю, котра згодом не раз зупиняла нападників. Так, у 1150 р. Лучеськ (таку назву він мав у давнину) витримав шеститижневу облогу полків засновника Москви Юрія Долгорукого. Від граду каміння, яким лучани зустріли непрошених гостей, ледь не загинув син Долгорукого, князь Андрій Боголюбський.
Втім, у замку вміли не лише воювати, а й культурно відпочивати. У шахи грали точно: археологи знайшли різьблені кістяні фігури. Та в XIII ст. форпост, як і інші твердині Західної України, довелося “ліквідувати”. Це була вимога татар стосовно всіх територій, які платили їм данину: таким чином вони прагнули уникнути заколотів з боку місцевого населення.
Замок відродився в часи правління князя Любарта (у 1340-х). Люстрація, тобто опис твердині від 1545 р. стверджує, що в ті часи в Луцьку був не один, а два замки. Другим був Окольний замок, де жили міщани. Нині від нього збереглася лише башта Чарторийських і фрагменти стін.
Пам’ять людська зафіксувала, як насипав князь Любарт греблю до граду, загативши ріку Стир, як влаштував у В’їзній башті підйомний міст, як поступово замінював дерев’яні укріплення на муровані, домішуючи в розчин курячі яйця. А така кладка, як відомо, - на віки. В цій споруді добре помітно, як готика плавно переходить у Ренесанс: будівництво замку завершилося аж у 1542 р.

А в 1392 р. в міста з’являється новий хазяїн - князь литовський Вітовт Великий. У січні 1429-го він запрошує до Луцька європейських монархів аж з 15 держав. В гості до князя приїхали німецький монарх (він же імператор Священної Римської імперії) Сигізмунд, датський король Ерік IV, польський монарх Владислав II Ягайло, великі магістри Тевтонського та Лівонського орденів, легат Папи римського Мартіна V, великий князь московський Василій ІІ у супроводі митрополита Фотія і князів Тверського та Рязанського, посол візантійського імператора Іоанна VIII Палеолога, інші можновладці. Про сім’ї монархів та кількість челяді не варто й згадувати - всього прибуло понад 15 000 гостей. Сам же Луцьк тоді ледве налічував 5 000 мешканців. На “самміті” розглядалися важливі проблеми: спільна коаліція проти могутньої Османської імперії (ось звідки в Євросоюзу ноги ростуть!), рівні права для католицької та православної церков та, між іншим, коронація Вітовта. Папський нунцій уже віз до столиці Волині обсипану діамантами корону. Та чи вона зникла десь у дорозі, чи, як стверджує луцька легенда, її розрубали на шматки й розвезли по всій Європі, та стати королем Вітовту не судилося. Кузен Ягайло рішуче відмовився вважати Вітовта самодержцем, хоча володіння князя простягалися від Балтики до Чорного моря. Місцеві кажуть, що родич просто позаздрив красі діамантової корони.

А які витрати були! Лише на бенкет, що супроводжував зародження європейської дипломатії, пішло 700 волів, 1400 баранів, 100 зубрів і лосів, а вже гусей і курчат ніхто й не брався рахувати. Лилися ріки пива й меду, щодня по 700 діжок! Схоже, Середньовіччя рішуче ігнорувало сам термін “дієта”…

Легенди пам’ятають і наступного власника замку. Кажуть, що князь Свидригайло сім років пас овець на Волощині, доки не отримав у 1434 р. улюблений Луцьк у володіння. За Свидригайла місто претендує на об’єднавчий центр всієї України-Русі: в князівській раді 1436-38 рр. засідали київський воєвода та подільський староста. Та після смерті Свидригайла в 1452 р. Луцьк втрачає значення центру.

Проте історія замку на цьому не закінчилася. Три башти твердині - Владича, Любартова, Стирова - і нині стоять, з’єднані міцними обіймами 10-метрових стін. У Владичій містяться арсенал та унікальна колекція дзвонів. У Любартовій - виставка будівельної кераміки “Плитниця”. А камені фундаменту вказують на місце, де були палац Вітовта та церква Івана Богослова.
Щороку на замковій території проходять лицарські турніри “Меч Луцького замку”. І здіймається над міським базаром град Любарта: сакральне над буденним, вічне над сьогоденним. Так було в XIV столітті, так є зараз, нехай так буде і далі.

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

Адреса: Україна, м. Луцьк, вул. Кафедральна, 1.
Замок відкритий для відвідувачів щодня з 10-00 до 19-00. Вхідний квиток для дорослих - 4 грн., для дітей - 2 грн., екскурсія замком - 20 грн.
Екскурсії до Луцька влаштовують туристичні фірми:
Alta-Tour, Київ, тел.: +38 044 526 37 90. E-mail: info@alta-tour.com
Danapris, Київ, тел.: +38 044 2843337. E-mail: danapris@svitonline.com

Як дістатися до Луцька?

МАУ пропонують щоденні зручні рейси до Києва з найбільших міст Європи. З карткою учасника програми “Панорама Клуб” ви накопичуватимете милі на всіх рейсах МАУ та рейсах авіакомпаній-партнерів: Air France (за винятком рейсів Київ-Париж-Київ), Austrian Airlines, KLM, Swiss International Air Lines, TAP Portugal.
Купуйте квитки на сайті МАУ.

По детальнішу інформацію звертайтеся за телефоном у Києві +38 044 581 50 50.

Читайте також:

• Світязь — перлина Волині
• Казковий калейдоскоп Волині

©PANORAMA
Текст: Ірина Тумаркіна

Волинська земля, що складає лише 3,3% території України, зачаровує своїми дрімучими лісами, щедрими ланами та прозорими водоймами, серед яких – одні з найчистіших у Європі Шацькі озера. І посеред цієї поліської краси розкинулися дивовижні міста, древні храми та загадкові замкові руїни. Неповторного колориту додає краю і щедра гостинність волинян

Це напрочуд красивий та незвичайний край, зміксований з архітектурних і культурних стилів, національностей і конфесій, природних див. Своєю назвою Волинь, що межує з Польщею та Білоруссю, а в Україні – з Рівненською та Львівською областями, завдячує слов’янському племені дулібів, які в басейнах рік Прип’ять і Західний Буг заснували місто Велинь. У 981 році князь Володимир Великий приєднав ці землі до складу Київської Русі. Згодом вони були литовськими, російськими, австро-угорськими та польськими і лише в 1939 році остаточно стали українськими.

“Маленький Рим сходу”

Історія стародавнього міста Луцьк сягає епохи неоліту (VI - IV тис. до н. е.). На європейських же мапах він “оселився” в 1249-му як Лучеськ Великий, коли приймав з’їзд наймогутніших монархів Європи. Привабивши безліч католицьких орденів – домініканців, єзуїтів, бригідок, кармелітів – здобув славу “маленького Риму Сходу”…
Нині Луцьк є обласним центром Волинської області та одним з найбільших міст Західної України. Крокуючи його старовинними вуличками, знайте, що ви буквально ходите по його таємницях. Адже місто має розгалужену систему підземель, які сягають на 3-4 поверхи вглиб і є чи не найдовшими у Європі. Якщо ж ви хочете дізнатись, чим дихає сучасний Луцьк, здійсніть пішу прогулянку містом.

Розпочинати її варто з центра міста, де гордо височіє Свято-Троїцький кафедральний собор (1752–1755), – колишній костел, що був раніше частиною монастиря бернардинців. Від нього пішохідна вулиця Л.Українки – такий собі луцький Хрещатик із безліччю старовинних будинків, кав’ярень та автентичною арт-галереєю “Крайня хата”, – виводить вас до історико-культурного заповідника “Старе місто”. Його перлина і символ Луцька – середньовічний Верхній замок (вул. Кафедральна, 1), закладений великим князем Любартом в 1340–1384 рр. Його могутні стіни зберігають спогади про витоки багатьох політичних подій литовсько-польської доби, життя тогочасної знаті. Нині у вежах замку експонується зброя, будівельна кераміка та унікальна колекція дзвонів. Під час екскурсії ви можете оглянути скарбницю XIX ст., археологiчнi залишки собору Iвана Богослова XII ст. і князiвського палацу XIV–XVI ст., Музей стародруків. Замок відкритий для відвідин з 10:00 до 19:00 з квітня по жовтень, та з 10:00 до 17:00 – з листопада по березень, без вихідних. Квиток для дорослих – 4 грн, для дітей – 2 грн, екскурсія – 20 грн.

Шанувальникам класичної музики радимо відвідати органний концерт у Римо-католицькому костелі Петра і Павла (1616–1640 рр.), який славиться чудовою акустикою. А чудернацький міні-замок архітектора Миколи Голованя, що неподалік костелу, у фантазії та дивацтві може посперечатися з київським Будинком Химер.

З костелом сусідять монастир єзуїтів XVII століття, столітня неоготична лютеранська кірха і синагога XVII ст. (вул. Д. Галицького, 33). Як ви гадаєте, таке поєднання – просто еклектика, вияв толерантності чи високої культури людей?

Оригінальні експозиції представляють Краєзнавчий музей (вул. Шопена, 20), Музей українського війська (вул. На Таборищі, 4) та волинської ікони. Перлиною останнього є одна з найбільших християнських святинь – Холмська чудотворна ікона Божої Матері.

Втамувавши духовну спрагу, рушайте до котрогось з численних автентичних кафе чи барів Луцька, який за їх кількістю на душу населення займає місце по Україні.

Княже місто

Справжня гордість Волині – засноване Володимиром Великим у 988 році місто Володимир-Волинський. Упродовж кількох століть воно було столицею Галицько-Волинського князівства, а також економічним і політичним центром південного заходу Київської Русі. Давню велич міста засвідчують неповторні історичні та архітектурні пам’ятки. Насамперед увагу туристів привертає Свято-Успенський собор (1156–1160), – єдина в регіоні споруда домонгольського періоду, збудована за часів князя Мстислава – онука Володимира Мономаха. У міцних 1,5-метрових стінах храму приймали князівство 17 князів України-Русі. А поряд з храмом, у парку “Слов’янський”, уже понад 1000 років б’є цілюще джерело…

Унікальним є й інший архітектурний шедевр – зведена на восьмипелюстковому фундаменті біло-блакитна Василівська церква-ротонда ХІІІ–ХV ст. (вул. Василівська, 30). Цей оригінальний храм не має прямих аналогів у світовій архітектурі.

Перлини регіону

У сусідньому з Володимиром-Волинським невеличкому селі Зимне діє заснований тим же Володимиром тисячолітній Святогірський Успенський монастир з печерами. Сюди, до головної святині монастиря – Зимненської ікони Богоматері, – приїздять люди зі всієї України.

Знайомство з волинською землею для багатьох туристів починається з міста Ковель, заснованого ще на початку ІХ ст., точніше з його столітнього вокзалу. А за 8 км на схід від Ковеля лежить село Колодяжне, в якому жили й творили поетеси Леся Українка й Олена Пчілка. Ось уже понад 50 років у їхній садибі діє літературно-меморіальний музей Лесі Українки (тел.:(03352) 902-24), фонд якого налічує 4127 експонатів.

Ще один музей-садиба діє в прикордонному Устилузі, що неподалік Володимира-Волинського. Адже саме тут всесвітньо відомий композитор Ігор Стравінський написав свої найкращі музичні твори.

В околицях Берестечка розмістився винятковий музей-заповідник “Козацькі могили”. Місце для нього не випадкове: 1651 року тут відбулася історична битва між військами польського короля Яна Казимира ІІ та славетного гетьмана Богдана Хмельницького.

І, нарешті, в селі Рокині, за 12 км від Луцька, ви матимете нагоду зануритися в традиційний селянський побут волинян, відвідавши волинський “скансен”, або етнографічний музей просто неба (тел.: (03322) 993-75). Тут вам і затишні садиби, і вітряк, і кузня, і дерев’яна капличка, і знаряддя землеробства. А ще… табличка, яка засвідчує, що це третє місце в Україні (після Кам’яної могили та столичної Десятинної церкви) за потужністю позитивної енергії космосу! Хочете, вірте, хочете – ні.

“Блакитні очі Волині”

Майже третина території області вкрита зеленою ковдрою дивовижних лісів. Свого часу вони нашуміли Лесі Українці легенди про мавок, які лягли в основу перлини української літератури – феєрії “Лісова пісня”. На тлі цих казкових лісових пейзажів синіють 220 озер та 130 рік. Блакитними очима Волині називають розміщені в її північно-західній частині Шацькі озера (загалом їх 24), визнані однією з найбільших та найчистіших озерних груп Європи. Перлиною цієї “колекції” є озеро Світязь – найглибше у нашій країні (58 м). Завдяки високому вмісту срібла та гліцерину його вода є надзвичайно чистою та має цілющі властивості. Свого часу її діжками возили у Варшаву, щоб тамтешні панянки приймали в ній косметичні ванни…
Поліським дивом, безперечно, є і кришталево чисті Оконські джерела, що утворюють на поверхні два чашоподібних куполи. Під високим тиском вода б’є з вапнякових порід з постійною температурою +8°C, завдяки чому озеро в центрі однойменного села ніколи не замерзає.

Сучасний український письменник Юрій Андрухович сказав, що Волинь – “це національний субстрат України”. Від себе додамо, що бувати тут цікаво будь-якої пори року. Втім, досить слів. Просто приїжджайте в гості до казкової країни мавок.

Інформація про регіон:
Волинська облдержадміністрація: www.voladm.gov.ua
Бізнес-портал міста Луцьк: www.lutsk.biz
Замовлення екскурсій:
“Волиньтурист”, тел.: (03322) 30-411, е-mail: vturist@lutsk.utel.net.ua
“Крок тур”, тел.: (0332) 77-44-36, е-mail: krok1@utel.net.ua

Де Зупинитись і Відпочити

Готель “Україна”
Чотиризірковий готель у центрі Луцька на 128 комфортних номерів (від¬ 160 до 550 грн, сніданок “шведський стіл”) з вишуканим рестораном, баром, SPA-центром та паркінгом.
Адреса: Луцьк, вул. Словацького, 2; тел.: (0332) 78-81-18.

Пивні клуби “Майдан” та “Оболонь”
Унікальні заклади, де в приємній атмосфері неймовірно смачно годують. Крім того, це найпопулярніші в регіоні майданчики виступу українських рок-гуртів.
Адреси: Луцьк, “Майдан” – вул. Бойка, 2, тел.: (0332) 72-48-41; “Оболонь” – вул. Коперніка, 8а,  тел.: (0332) 72-15-07.

Ресторан “Корона Вітовта”
Розміщений в історичній будівлі під мурами середньовічного Верхнього замку. У найрозкішнішому ресторані міста частують стравами, котрі подавали монархам усієї Європи, які 1429 року з’їхались до Луцька на коронацію великого литовського князя Вітовта.
Адреса: Луцьк, Замкова площа, вул. Плитниці, 1; тел.: (0332) 72-71-14.

Готель “Волинь”
В самому центрі міста пропонує 52 сучасних номери класу “люкси”, напівлюкси та 1- і 2-місні від 120 до 400 грн. Поряд з готелем – сучасний ресторан “Дружба” з різноманітним меню.
Адреса: Володимир-Волинський, вул. Князя Василька, 1. тел. (03342) 228-82; тел. ресторану: (03342) 246-62.

Як Дістатися

Міжнародні Авіалінії України пропонують щоденні зручні рейси до Києва з найбільших міст Європи. Купуйте квитки на сайті МАУ www.flyUIA.com. З карткою учасника програми “Панорама Клуб” ви накопичуватимете милі на всіх рейсах МАУ та рейсах авіакомпаній-партнерів: Air France (за винятком рейсів Київ-Париж-Київ), Austrian Airlines, KLM, Swiss International Air Lines, TAP Portugal.

По детальнішу інформацію звертайтеся за телефоном у Києві (044) 581-5050, а також за номером 566 для абонентів Київстар та UMC.

З Києва прямуйте до Луцька одним із щоденних поїздів або автобусом.

Читайте також:

• Світязь — перлина Волині
• Острозькі чудеса
• Незрівнянна Рівненщина
• Моршин
• Львівщина: Душа України