Древній Чернігів
Wednesday, April 16th, 2008@PANORAMA
Чернігів і область варто відвідати щонайменше з трьох причин. Щоб оглянути місто, яке у ХІІ–ХІІІ століттях було столицею могутнього князівства розміром із сучасну Францію. Щоб побачити музичні інструменти, яким аж 15 тисяч років. І щоб в Антоніевих печерах пошукати загадкового “чорного ченця”, феномен якого ще й досі не розгадали найкращі вчені України
Чернігівська земля, за твердженням істориків, зберігає не менше різноманітних таємниць, ніж, приміром, відома усьому світові єгипетська Долина царів. Перша літописна згадка про місто, розташоване на правому березі ріки Десна в 140 кілометрах від Києва, датується далеким 907 роком. У XІ–XІІІ століттях воно було столицею Чернігівського князівства, потім його розграбували монголо-татари, пізніше завойовували Литва та Польща. І лише в 1654 році Чернігів увійшов до складу Київської Русі та став одним з її найбільших культурних і ремісничих центрів.
Древні церкви Дитинця
Назва міста, як вважають деякі дослідники, пішла від імені воїна Черніги, котрий його й заснував. Чернігівчани ж залюбки переказують гостям романтичну легенду про князівну, котра, не бажаючи виходити за хазарського хана, викинулася з вікна. Засновником же міста нібито був її батько – князь Чорний, якого тут і поховано в Чорній могилі.
Більшість архітектурних пам’ятників Чернігова знаходяться на легендарному Дитинці – так називається давня історична територія в центрі міста. На початку І тисячоліття в цьому районі з’явилися перші поселення, а в VІІ–XІІ століттях – міські укріплення. Зі сходу Дитинець “упирається” в Десну так званим Валом, уздовж якого красуються 12 старовинних гармат, завезених для Чернігівської фортеці.
На Дитинці ж, у самому серці Чернігова, знаходиться його історична перлина – Спасо-Преображенський собор XІ століття. Один із найдавніших храмів Київської Русі, він був побудований легендарним князем Мстиславом Хоробрим, котрий і спочиває у стінах собору. Як і герой “Слова о полку Ігоревім”, князь Ігор, та князь Святослав. А ще тут зберігаються зброя українських князів та бойові знамена козацьких полків Чернігівщини.
Борисо-Глібський собор, теж розташований на території Дитинця, було збудовано в XІІ столітті на фундаменті більш древнього кам’яного спорудження. Тут донині стоять Царські ворота, побудовані на початку ХVІІІ століття за наказом гетьмана Івана Мазепи, в самому ж соборі “оселилася” експозиція музею архітектури.
Поруч із Дитинцем височіє зведена на початку ХVІІІ століття Катерининська церква, яка вважається візитною карткою Чернігова. У ній розташувався музей народно-декоративного мистецтва області (тел.: (0462) 43-236).
Рай для археологів
Чернігівщина є “ласим шматочком” для дослідників, адже Мезинська стоянка, що існувала тут близько 20 тисяч років тому, – це пам’ятка епохи пізнього палеоліту, яка не має собі рівних у світі. Люди, котрі мешкали в кількох житлових напівземлянках, полювали на мамонтів, шерстистих носорогів, оленів, бізонів та ведмедів. На стоянці було знайдено виготовлені з місцевого крейдового кременя знаряддя праці, а також цікаві витвори давнього мистецтва: браслет з бивня мамонта, фігурки жінок, підвіски та ін. Ці археологічні знахідки демонструються в Чернігівському історичному музеї ім. В.В. Тарновського (вул. Горького, 4, тел.: (0462) 17-66-50, 17-67-93). Але найцікавішими його експонатами є подібний до кастаньєт “шумливий” браслет і шість прикрашених візерунками кісток мамонта, які на сьогодні є єдиним у світі… палеолітичним оркестром ударних інструментів! Вивчивши сліди ударів по кістках тварин, експерти навіть відновили мелодію, створену у ті давні часи.
Таємниці чернігівських печер
Наймістичнішим і найбільш відвідуваним місцем Чернігова є легендарні Антонієві печери Троїцько-Іллінського монастиря (вул. Толстого, 92) – однієї з найдавніших пам’яток часів Київської Русі. В 1069 році в Чернігові побував засновник Києво-Печерської Лаври – преподобний Антоній Печерський, який і викопав на Болдіних горах першу печеру. Згодом на тому місці з’явився монастир, а в XІІ столітті зросла знаменита Іллінська церква, яка чудово збереглася дотепер.
Протягом багатьох віків монахи викопували печери, аж поки не утворився справжній підземний комплекс із церквами та келіями, в яких ченці і жили, і знаходили останній притулок. Траплялося в печерах і чимало неймовірного, чому вчені так і не знайшли пояснення. Так, в 1960-х роках учасники археологічних експедицій нібито чули в печерах якісь дивні звуки та відчували запахи, подібні до аромату ладану. Часто археологам здавалося, начебто хтось дихає їм в потилиці. У 1970-му ж в підземеллі вперше побачили “чорного ченця” – міфічного привида в довгому чорному вбранні…
Цікаво, що майже в усіх відвідувачів у печерах підвищується тонус і виникає відчуття ейфорії, нормалізується серцевий ритм, і тому люди з різних міст України здавна приїжджають сюди позбавлятися недуг.
Окрім печер, до комплексу Троїцько-Іллінського монастиря належать Троїцький собор (1679 року), де знаходяться мощі святого Феодосія і преподобного Лаврентія, Введенська церква з трапезною (1677 року) та 58-метрова дзвіниця, з якої відкривається захоплююча панорама міста. Не дивно, що ці мальовничі місця надихали на творчість багатьох українських письменників. Так, в 1898–1913 роках у Чернігові жив і працював геніальний прозаїк Михайло Коцюбинський (на однойменній вулиці у будинку письменника відкрито “його” музей). Автора “Тіней забутих предків” поховано неподалік від Антонієвих печер. А на території Троїцько-Іллінського монастиря спочиває ще один видатний український прозаїк і поет-байкар – Леонід Глібов.
Перлини Чернігівщини
Місто Батурин у 1669–1708 та 1750–1764 роках був резиденцією Самойловича, Мазепи та останнього гетьмана України – Кирила Розумовського. Палац, зведений у стилі класицизму в 1799–1803 роках, нині знаходиться в напівзруйнованому стані, однак все одно дивує туристів своєю архітектурою. Заслуговує уваги й історико-краєзнавчий музей (тел.: (04635) 48-437), в якому можна замовити екскурсію про Розумовських, та усипальниця їхнього роду – Воскресенська церква.
Історико-культурний заповідник “Качанівка” (тел. (04633) 24-193) відкритий для туристів у березні-вересні. Унікальний ансамбль, що належав родині магнатів Тарновських, був створений наприкінці ХVІІІ століття, а з 1980 року повністю реставрується. В експозиції музею – фрагменти колекції В. Тарновського-молодшого, присвяченої Тарасу Шевченко, який тут неодноразово бував.
В Новгород-Сіверському, який у середині XІ століття був столицею Сіверського князівства, найбільший інтерес викликає Спасо-Преображенський монастир. За однією версією заснував його в 1033 році князь Мстислав Володимирович у славу Богові за перемогу над князем київським Ярославом; за іншою – Ярослав Мудрий у 1036-му. У Спасо-Преображенському соборі (1785–1787 роки) знаходиться експозиція музею “Слова о полку Ігоревім” (вул. Пушкіна, тел.: (04658) 21-521).
До міста Остер Козелецького району привертає увагу частково збережена ще з Х століття Юр’єва божниця – другий за значенням пам’ятник періоду Київської Русі після столичного Софійського собору.
А Ніжин, перша літописна згадка про яке датується 1147 роком, було містом ярмарків, козацтва та колишньою “грецькою столицею” України. 1820 року тут було засновано знаменитий педагогічний університет, де навчався геніальний письменник Микола Гоголь.
В селі ж Сосниці Менського району можна побачити хату, в якій народився геніальний український письменник і режисер – Олександр Довженко, та оглянути експозицію “його” літературно-меморіального музею (вул. Довженка, 2, тел.: (04655) 21-590).
Де зупинитися і відпочити
Чернігів
Готельний комплекс “Слов’янський “
У 200 метрах від центральної площі міста. Є “люкси”, “напівлюкси”, одно- та двомісні номери з усіма зручностями, а також кафе-бар, сауна з басейном, паркінг.
Адреса: пр. Миру , 33; тел.: (04622) 74-604).
Готель “Градецький”,
Знаходиться в 10 хвилинах пішої прогулянки від центру. Найбільший чернігівський готель з “люксами”, “напівлюксами”, одно- та двомісними номерами та чи не найкращою в місті кухнею.
Адреса: пр. Миру, 68; тел.: (04622) 45-025.
Кафе “Етуаль”
Розташоване на знаменитому міському Валові культове місце відпочинку чернігівчан, окрім смачної та недорогої їжі в барі-ресторані, пропонує й усілякі розваги: дискотеку “Кураж”, більярд і боулінг-клуб “Світлофор”.
Адреса: вул. П’ятницька, 50, тел.: (0462) 18-57-30.
Пивний ресторан “Старий град”
Відчиняє двері на головному міському бульварі. Помірні ціни на різноманітні блюда (насамперед української кухні) та спокійна обстановка є запорукою гарного проведення часу.
Адреса: пр. Миру , 32; тел: (04622) 7-41-65.
Качанівка
Готель “Качанівка”
Готель на 26 місць (по 20 грн. за кожне) з власною кухнею міститься в палаці Тарновських, у колишніх флігелях для прислуги і гостей.
Адреса: с. Качанівка, Ічнянський р-н; тел.: (04633) 24-115, 24-125.
Авто-гриль “Мисливець-Козелець”
Цілодобово працює на 79-му кілометрі траси Е-95, у 30 хвилинах їзди від Києва. Дуже “стильний” заклад: мисливські трофеї сусідять з етнічними мотивами й атрибутами українського села. Великий зал на 50 місць, банкетний – на 10, площадка з диванами, а також два мангали.
Адреса: смт. Козелець, Чернігівська траса, 79-й км; тел.: (04646) 42-454
Як дістатися
Найзручніший спосіб – автомобілем по трасі Київ-Чернігів або ж маршрутним таксі від станції метро “Лісова” (вартість проїзду – 10 грн., тривалість – майже дві години). Звісно, є також рейсові автобуси (з центрального автовокзалу) та поїзди. До Києва ж можна дістатися зручними прямими рейсами МАУ майже з усіх столиць Західної Європи. За детальнішою інформацією звертайтеся до відділу продажу та бронювання квитків у Києві за тел.: (044) 461-5050 або завітайте на сайт МАУ: www.flyUIA.com
