Велика Ялта
©PANORAMA
Текст: Ірина Пустиннікова
http://www.castles.com.ua/
Літо, море, духмяний вітер з гір, шал кольорів на фруктових базарах, дзвінка тиша вранішніх парків, розкіш колишніх царських палаців – усе це Велика Ялта у високий сезон. Лише побувавши тут влітку, розумієш, чому російські імператори відправляли бунтівників у заслання на Кавказ, а самі вирушали на відпочинок на південний берег Криму. Просто Велика Ялта – то шматочок раю на землі, котрий варто відкрити для себе
Велика Ялта. Її кордони – 70 кілометрів Чорного моря, гір, пляжів від Фороса до Гурзуфа. Її “населені пункти” – 170 курортно-санаторних закладів. Її візитівка – сонце: тут воно сяє 2250 годин на рік, стільки ж, як у Ніцці чи Сан-Ремо. У ролі прикордонного пункту виступають 150-річні Байдарські ворота у Форосі, за 46 км від Ялти. Панорама, яка відкривається крізь арку цієї брами Великої Ялти, залишиться у пам’яті назавжди. Як і стрункий силует Воскресенської церкви (1892 р.) на Червоній скелі, що підноситься з моря 400-метровим п’єдесталом цього витонченого храму. Чи палац “чайного короля” Олександра Кузнецова у тінистому парку. Далі дорога веде повз Берегове (Кастрополь) зі 120-метровою скелею Іфігенія та перевалом Чортова драбина. Втім, почнемо нашу мандрівку власне із самої Ялти.
Ялта
Уже початок подорожі вартий книги рекордів Гіннеса: із сімферопольського залізничного вокзалу до Ялти вас довезе найдовший у світі тролейбусний маршрут (86 км)! Далі просто: всі дороги ведуть на набережну. Тут голосно б’ється серце 80-тисячного курортного міста. Пальми, хвилі, чайки, гори, музика звідусіль – неначе ожила картинка з туристичного каталогу. Захочеться більш різноманітних розваг – до ваших послуг міський театр. Тут у 1900 р. Антон Чехов дивився спектаклі за власними п’єсами у виконанні трупи Костянтина Станіславського. Чехов і Ялта – історія довгого роману. У цьому ви переконаєтеся в музеї-дачі письменника, де він прожив п’ять років і написав “Три сестри” та “Вишневий сад”.
На продовження теми класиків завітайте до літературно-меморіального музею імені Лесі Українки. Поетеса часто бувала в Ялті, тут перекладала на українську байронівського “Каїна” та шекспірівського “Макбета”. Біля будинку, де вона жила, в 1972 р. встановлено пам’ятник.
Втомлених від гламуру набережної кличуть старі вузькі вулички, де колись мешкали рибалки. Від набережної над містом тягнеться канатна дорога. За неповні півгодини польоту в двомісній кабінці та можливість позаглядати, як Карлсон, у вікна ялтинців, доведеться віддати 20 гривень. А потім нафотографуватися досхочу на оглядовому майданчику понад містом.
Дітям в Ялті точно сподобається дельфінарій. Любителям архітектури – костел Непорочного зачаття на вул. Пушкінській, 25 (1898-1906 рр.) авторства Миколи Краснова, архітектора російського імператорського двору. За радянських часів тут був міський краєзнавчий музей, а нині правляться літургії, проходять органні концерти. До речі, затишна пішохідна Пушкінська – ялтинський варіант Андріївського узвозу. Серед інших скарбів – схожий на різьблену шкатулку Олександро-Невський собор (1891-1902 рр.) на вулиці Садовій, 2 та колишній мавританський палац еміра Бухарського, а зараз санаторій “Ялта” (1903 р.).
Гаспра, Алупка, Сімеїз
Прагнете камерної краси? Їдьте у Гаспру! Це містечко відоме романтичним “замком любові” – Ластівчиним Гніздом роботи А. Шервуда (1912 р.) на мисі Ай-Тодор.
Архітектору вдалося неможливе: Ластівчине Гніздо виявилося водночас монументальним і елегантним, величним і мініатюрним. Що з того, що це лише стилізація під Середньовіччя: Ластівчине гніздо може похвалитися шаленою любов’ю мас, просто-таки “зірковою” популярністю і статусом візитівки Криму. Здається, сама доля визначила профіль романтичної споруди на вершечку 40-метрової скелі: сьогодні, як і в 1914 році, тут працює ресторан.
Прямуючи узбережжям від Гаспри у південно-західному напрямку, ви потрапите в Алупку. Це містечко захоплює неперевершеним симбіозом Сходу й Заходу, втіленим у розкішному палаці графа Воронцова. Ще б пак: проект комплексу, що розкинувся в амфітеатрі гір посеред пейзажного парку, створив не хто-небудь, а сам Едуард Блор, придворний архітектор Вільгельма IV та королеви Вікторії! Тут, де при вході вас зустрічають сонні леви, а в зимовому саду ховаються ніжні мармурові скульптури, досі царює романтика.
Курорт Симеїз, що розкинувся на південний захід від Алупки, ховається у прохолодній тіні гори “Кішка”. Кішчина “спина” подарувала археологам чимало знахідок: таври залишили тут понад 70 кам’яних поховань, а середньовічні генуезькі купці – замкову кладку. Саме тут відкривається одна з найчарівніших панорам Південного Криму: велична зубаста вершина Ай-Петрі, Пулковська обсерваторія, басейни та гірки великого аквапарку біля моря. Астрономи не випадково облюбували цей край: тут малохмарно, а повітря дивує чистотою. Чудові умови для дослідження Сонця й Місяця!
Масандра і Нікіта
Масандра – абсолютний кримський must see. Ще задовго до побудови тут розкішного замку подорожуючі Кримом відзначали: “Вся краса – у Верхній Масандрі”. Замок-палац у стилі французького бароко в оточенні прегарного парку тут почали будувати ще Воронцови (1829 р.), а завершили вже Романови. Олександр ІІІ, що дуже любив Масандру, у 1893 р. замовив перебудову палацу, хоча пожити в своє задоволення в маєтку не встиг. Довгий час у Масандрі була радянська урядова дача, і лише в 1991-му в палаці влаштували музей. Обов’язково відвідайте палацові покої! За задумом архітектора, кожна нова кімната репрезентує новий стиль у мистецтві: романський вестибюль, готична їдальня, класицистичний кабінет, більярдна в дусі Ренесансу, модернова приймальня цариці, ампірна приймальня царя… Не палац, а підручник з історії культури! Так, російські царі любили Крим. Син вже згаданого Олександра ІІІ, Микола ІІ облюбував іншу околицю Ялти – Лівадію, збудувавши там розкішний палац.
За 3 км від Ялти ваблять прохолодою алеї Нікітського ботанічного саду, відкритого в 1811 р. Тут росте майже 30 тисяч видів і сортів рослин з усіх куточків землі! Де ще побачиш каліфорнійський дуб, фейхоа, бамбук і секвойю, що мирно співіснують на невеликій території? Нижній парк Нікіти було закладено ще в ХІХ столітті, а місцевому маслиновому гаю вже 160 років. У складі ботсаду – заповідник “Мис Мартьян”, де зберігся 120-гектарний реліктовий субсередземноморський ліс.
Гурзуф
Якщо ваше дитинство припало на радянські роки, вам захочеться в “Артек”, а отже – і в Гурзуф. Хоча містечко цікаве і без найвідомішого міжнародного піонертабору планети. У Гурзуфі по східному вузькі й плутані вулички, галасливі сувенірні базари і… неймовірний парк (1823 р.) із численними скульптурними жителями та колоритними корпусами, що нині є територією санаторію Міноборони. Років 120 тому це був розкішний курорт міліонера Губоніна. Більшість готелів тієї доби слугують нині санаторними корпусами. Зберігся і привезений з Відня у 1898 р. еротичний фонтан “Ніч”. Зараз навколо цієї відвертої красуні – зарослі бананів (у парку росте чимало екзотів). Ще в Гурзуфі є будинок-музей художника К. Коровіна, де бували Ф. Шаляпін, І. Рєпін, М. Горький, О. Купрін. Зберігся і маленький будиночок біля Генуезької скелі, де в 1900 р. працював А. Чехов, а також “будинок Рішельє” (1811 р., на території санаторія “Пушкіне”), де в 1820 р. О. Пушкін прожив три “найщасливіших тижні” в родині генерала М. Раєвського.
…Класики й царі були одностайними у своїх почуттях до Великої Ялти. Вони мали рацію: тутешній відпочинок – царська розкіш і незабутні спогади. Перевірено класиками і царями.
Де зупинитися
“Ореанда”****: Ялта, вул. Леніна, 35/2, тел.: +38 0654 274 250, www.hotel-oreanda.com
“Ялта”****: Ялта, вул. Дражинського, 50, тел.: +38 0654 270 260, www.hotel-yalta.com/ua/
“Брiстоль”***. Ялта, вул. Рузвельта, 10, тел.: +38 654 271 606, www.hotel-bristol.com.ua
“Ясна Поляна”: Гаспра, Севастопольське шосе, 52, тел.: +38 0654 273 754, www.crimea-kurort.com/rest/sanat/gaspra/polyana/index.php
“Юсуповський палац”****: Кореїз, Парковий пуск, 26, тел.: +38 0654 722139, 241222, www.planetakrim.com/catalog/02/usupdvorec/index.html
Санаторій “Нижня Ореанда”: Ореанда, тел.: +38 0654 322 212, www.oreanda.biz.
Де поїсти
Riviera Chinatown: Ялта, вул. Леніна, 35/2, тел.: +38 0654 274258.
“Сіам Парадіз”: (тайська кухня): Ялта, вул. Дражинського, 31, тел.: +38 0654 271 883.
“Старий Баку”: Ялта, вул. Садова, 5, тел.: +38 0654 325 503.
“Веселий Хотей”: Гурзуф, Гурзуфське шосе, 16, тел.: +38 050 5680 966.
“Тіфліс”: Лівадія, вул. Батурина, 1, тел.: +38 0654 314 793.
Як Дістатися
МАУ пропонують прямі щоденні рейси з Києва до Сімферополя до двох разів на день, а також прямі рейси з Берліна до Сімферополя та з Франкфурта до Сімферополя. “Панорама Турс” пропонує туристичні пакети до Криму. Подробиці – на сайті www.panorama-tours.eu та за е-мейл: reservations@panorama-tours.com.ua.
Купуйте квитки на сайті МАУ www.flyUIA.com. По детальнішу інформацію звертайтесь за телефоном у Києві +38 044 581 5050.
Також телефонуйте за номером 566 для абонентів МТС .
Tags: Ялта