Орхідеї серед гранітів
“Це місце, де історія оживає”, – журналістський штамп, який тут несподівано виграє новими гранями. Історія навколо налічує не десятиліття, навіть не століття – мільйони років проминули над цією 400-гектарною ділянкою степу на межі Донецької та Запорізької областей під назвою “Кам’яні Могили”
Хоча степом заповідник “Кам’яні Могили” назвати важко: над рівниною здіймаються монументальні Східна й Західна гряди, а деякі вершини сягають висоти 100 м – чимало для рівнинного Сходу України. Геологи кажуть, що колись давно ці пагорби були справжніми горами висотою понад 3000 м!
Майже половину заповідника займають гранітні скельні утворення віком близько 2 млрд. років, що не мають аналогів у світі за своєю фізичною структурою та хімічним складом. Ненародженим вулканом проривається на поверхню потужний Український кристалічний щит, а сонце, вітер і вода довершують роботу магми. Протягом століть вони карбують з місцевих брил химерні образи. Коли сонце ховається в степовому різнотрав’ї, і заповідником повзе вечірній туман, дивовижні скульптури починають жити власним таємничим життям.
Недарма кожна з місцевих вершин має власну назву, а про деякі скелі та брили народ переповідає легенди. Старовинна назва Кам’яних Могил – “Беш-таш” (з тюркського “п’ять каменів”), – походить від п’яти вершин: Витязь, Панорама (так-так, наша тезка!), Гостра, Жаба і Південна. Менші пагорби теж мають свої назви: поряд із Жабою притулилася Ведмедиця з маленьким Ведмежатком, поміж Витязем і Панорамою зустрічають новий день Ворота Сонця, а до підніжжя Гострої підбирається Динозавр.
На вершині скелі Гостра є дивовижний рожевий камінь, західний бік котрого вкритий загадковими письменами та симетричним тризубом у центрі композиції. Камінь чекає на старанних дослідників, котрі розшифрують його послання, вкрите давнім мохом. А поки що найбільші романтики серед учених вважають цей валун вівтарем Ареса, войовничого бога давніх скіфів.
Український історик ХІХ ст. Яків Новицький записав перекази про те, що під захистом гранітних брил стояло колись татарське місто, зруйноване запорожцями, й місцеві жителі все ще вказують на ями на місці давніх мечетей. А ще кажуть, тисячоліття тому серед високих гір тут лежало давнє королівство, столицю котрого зачарував навіки злий чаклун. Якщо розвести чари, відродиться казкове місто. Тільки й треба, що принести нічний цвіт папороті, який зняв би закляття, але ж де його взяти? Все, що можемо, – зберігати цей унікальний куточок України недоторканим, оберігати від руйнувань, сподіваючись, що колись вітер рознесе злі чари над незайманим степом. Тому держава й охороняє “Кам’яні Могили” ще з 5 квітня 1927 р.
Але, схоже, що заповідник от-от перетвориться на туристичну мекку: сюди їдуть за мальовничими гірськими та степовими краєвидами, пахучими травами, за глибокими ярами вздовж річки Каратюк, за найсмачнішою в Приазов’ї водою. Та й до Азовського моря зовсім близько: якихось 40 км. Заповідник відкритий для гостей з ранньої весни до пізньої осені. Та найкращим часом для відвідин є початок травня, коли квітне степ. Серед гранітних брил щороку блукає кілька тисяч туристів та кілька десятків художників. Перші шукають відпочинку від міської сірої буденності, другі полюють за натхненням. Для біологів заповідник – місце, де можна досліджувати близько 500 видів рослин, 18 з яких занесено до Червоної книги України. А археологи бачать перед собою сакральне місце, де нашарувались десятки археологічних культур, змішалися різні цивілізації.
Місцеві кургани, що віддавна були свідками ритуальних церемоній, стали могилами сучасників фараонів і скіфів, половців і воїнів десятиденної битви на ріці Калці у травні 1223 р. Тоді русичі з дружини князя Мстислава Романовича вперше відчули, наскільки нищівною може бути татаро-монгольська орда. Кожен четвертий воїн навіки залишився в цих степах, названих у літописі “місцем кам’янистим”. На честь тих давніх подій у 2000 р. в заповіднику було встановлено Поклонний хрест та зведено каплицю преподобного Іллі Муромця. В останній уїк-енд травня козаки з Українського реєстрового козацтва та жителі навколишніх місць традиційно влаштовують дні спомину про трагічну битву, а після панахиди проводиться посвята в козаки. Завершуються урочистості змаганнями з демонстрацією бойових вмінь козаків та пригощанням гостей козацькою кулешем.
Ніде, крім “Кам’яних Могил”, більше не зустріти деревій голий, тільки тут ще можна натрапити на цілі галявини диких орхідей та гладіолусів. А от кам’яні баби, що бовваніють вздовж екскурсійних маршрутів, не “тутешні”: їх звезли сюди в радянські часи з усього степу.
Пересуватися заповідником можна лише по екологічних стежках. Туристам, що відправляються на зустріч з цими прадавніми степами, варто пам’ятати: у заповіднику живуть лисиці і їжаки, зайці і ящірки, ласки й горностаї, сюди забігають кабани й косулі, тут можна побачити степову гадюку й вужа, жайворонка, сіру куріпку й фазана. Всі вони тут – у себе вдома, а ми – лише у них в гостях.
КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ
Адреса, телефони: Заповідник “Кам’яні Могили” розташований поблизу с. Назарівка Володарського району Донецької області. Тел. директора заповідника Віктора Сіренка: +38 0621 693 688.
Екскурсії: У заповіднику постійно знаходиться завідувач, який проводить екскурсії. Екскурсії проводяться з квітня по жовтень по п’ятницях, суботах і неділях, заявка на відвідування – за 2 дні. Вхід на територію заповідника – 3 гривні.
Як доїхати: З Києва потягом до Маріуполя або Запоріжжя. До Назарівки залізницею із Запоріжжя (станція Розівка за 12 км від заповідника) або автобусом Маріуполь-Кальчинівка (щоденно о 6:00, 10:00 і 14:00 з автостанції №2 у Маріуполі).
ЯК ДІСТАТИСЯ
МАУ пропонують прямі щоденні рейси до Києва з найбільших міст Західної Європи. З карткою учасника програми “Панорама Клуб” ви накопичуватимете милі на всіх рейсах МАУ та рейсах авіакомпаній-партнерів: Air France (за винятком рейсів Київ-Париж-Київ), Austrian Airlines, KLM, Swiss International Air Lines, TAP Portugal.
Купуйте квитки на сайті МАУ www.flyUIA.com .
По детальнішу інформацію звертайтесь за телефоном у Києві +38 044 581 5050.
February 11th, 2010 at 9:27 pm
Ірино, дуже кльова стаття!
радію, що маємо таких людей як Ви в Україні!!!
Шкода, що Вашу книжку ніде купити, про всі замки…