Цікава Україна

Ірина Пустиннікова, ПАНОРАМА
www.castles.com.ua

Коли у липні 2009 р. вся планета обирала сім нових природних чудес світу, українці вболівали за власного кандидата: біосферний заповідник “Асканія-Нова”, що на Херсонщині. І хоча наш кандидат не потрапив до сімки лідерів, зате зайняв гідне 14 місце серед всіх національних парків, пущ та резервацій Землі. А серед національних парків Європи унікальна ділянка українського неораного степу посіла п’яте місце!

Степ. Безкрайнє море ковилів у межиріччі Дніпра та річки Молочної, що тягнеться від Запоріжжя до Сиваша, від Мелітополя до Херсона. Колись цими посушливими землями ходили навантажені сіллю воли чумаків. Великий Чапельський під (“під” означає низинне місце) був справжньою оазою цієї степової пустелі. Навесні він зеленів свіжою травичкою, давав прихисток зграям перелітних птахів. Сьогодні Великий Чапельський під є найбільшим із трьох масивів біосферного заповідника “Асканія-Нова”.

А починалася історія заповідника так: у 1828 році російський цар Микола І продав незаселену ділянку степу № 71 (якраз навколо Чапельського поду) Фердинандові, саксонському герцогу Ангальт-Кетену. Ділянка мала площу 47 тисяч десятин (близько 51 тисяч га), і за кожну десятину герцог сплатив усього по… 8 копійок. Такі велетенські наділи були потрібні амбітному герцогу для розведення овець-меринів, шерстю котрих він мріяв забезпечити всю Росію. На честь предків – дворянського роду Асканіїв, – він перейменував Чапельський під на Асканію-Нову. Запрошені Фердинандом жителі Ангальт-Кетенського герцогства потяглися сюди через пів-Європи разом зі своїми отарами й пожитками: на нових місцях їм обіцяли звільнення від податків і військової служби. Та в 1856-му герцог визнав експеримент з підкорення степу економічно невдалим – і продав маєток німецькому підприємцю Ф. Фейну. Невдовзі підприємець видав доньку за свого ділового партнера, дворянина Й. Фальца. Так Асканія-Нова отримала нових власників: родину Фальц-Фейнів.

Один із них, Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн (1863-1920) з дитинства захоплювався тваринним світом. Саме він розбив серед степу ботанічний сад та влаштував тут зоопарк. Засушливий степ, де інколи дощу чекали роками, він підкорив, влаштувавши у 1887 році першу в Південній Україні артезіанську свердловину. Наступного року до мешканців баронського зоопарку (ведмідь, олень, косуля, заєць, 32 види птахів) приєдналися заморські сусіди: три антилопи, кілька кенгуру й пару нанду. Парк приваблював як відвідувачів, так і біологів та зоологів, котрі прибували сюди для досліджень.
Уже наприкінці ХІХ ст. Фальц-Фейн розумів унікальність останньої ділянки ковильного степу в Європі – й частину свого маєтку залишив недоторканою, забезпечивши охороною. Навіть в еміграції Фальц-Фейни слідкували за подіями в колишній вотчині, переживаючи за долю степу та його мешканців.

Зараз 11054 гектари заповідника відведено під ковил-степ, якого ніколи не торкався плуг. Особливо вражаюче степ виглядає влітку та на початку осені, коли вітер грається ковилою, збурює її сивими хвилями. Загалом в Асканійському степу проростають понад 400 видів трав і квітів, 85 з яких – ендеміки. Навесні територія заповідника перетворюється на живий килим з тюльпанів, ірисів та гіацинтів.

У 1919 році Асканію-Нову було проголошено національним парком. Пізніше на його основі почав діяти Інститут акліматизації і гібридизації тварин ім. М. Іванова. Тут і досі виводять більш витривалих і пристосованих до спекотного клімату овець, корів та свиней.
Туристи ж приїжджають сюди за іншим: велику частину заповідника займають пасовища диких тварин. В Асканії-Новій можна влаштувати розкішне південноукраїнське фотосафарі, адже в заповіднику мешкає 2250 видів тварин! Тут вам сайгак і антилопа орікс, американський бізон і лама, шотландські поні й антилопа куду, африканський буйвол і зебра, страуси й блакитні гну. Гордість заповідника – численні стада коней Пржевальського, яких в Асканії-Новій розводять з 1899 року. А в прекрасному парку площею в 200 га можна побачити близько 150 видів дерев і кущів: ясени, білі акації, дуби, кримські сосни, гостролисті клени. Для орнітологів тут справжній рай: лебеді-крикуни, фламінго, фазани, павичі, жайворонки, степовий лунь, куріпки, дрохви, журавлі – всього понад 270 видів птахів.

У 1985 році спеповий заповідник “Асканія-Нова” занесено до Всесвітньої мережі біосферних заповідників Програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера”. На території Асканії збереглися скіфські кургани, їх спокій охороняють древні кам’яні ідоли-баби. А ще тут проводяться регулярні екскурсії на будь-який смак: можна відвідати зоопарк, дендропарк, проїхатися територією на конях або мікроавтобусом.

Сьогодні найстарішим нащадком роду є племінник фундатора заповідника Асканія-Нова – барон Едуард Олександрович фон Фальц-Фейн (1912 р.н.). У 1936 році він оселився в князівстві Ліхтенштейн, де і нині мешкає на віллі “Асканія-Нова”.

У жовтні в заповіднику буде урочисто відкрито бронзовий пам’ятник його засновнику, барону Фрідріху фон Фальц-Фейну. Гарний привід приїхати в Асканію-Нову!

Як дістатися

МАУ пропонують прямі рейси до Києва з найбільших міст Західної Європи. З карткою учасника програми “Панорама Клуб” ви накопичуватимете милі на всіх рейсах МАУ та рейсах авіакомпаній-партнерів.

Купуйте квитки на сайті МАУ www.flyUIA.com. По детальнішу інформацію звертайтеся за телефоном у Києві +38 044 581 5050.
Також телефонуйте за номером 566 для абонентів МТС (згідно з тарифним планом), Київстар і life:) (1 грн. за хвилину розмови) та Beeline (0,95 грн. за хвилину розмови).

Корисна інформація

Проїзд із Києва
Потягом у напрямку Херсона до залізничних станцій Нова Каховка (75 км), Новоолексіївка (74 км) або Армянськ (60 км).
Адреса біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна:

Херсонська обл., Чаплинський р-н, смт Асканія-Нова, вул. Фрунзе, 13

тел.: + 38 05538 612 32, +38 05538 612 86. Вебсайт: www.ascania-nova.org
Туристичний сезон: з 25 квітня до 10 листопада.

Ціни: Квиток до зоопарку та заповідника коштує 15 грн. Екскурсія мікроавтобусом – 35 грн. Степове сафарі на бричці (за попереднім замовленням) – 120 грн.

Де зупинитися: Поблизу заповідника працюють готелі “Канна” (www.askania-nova-kanna.com.ua, номери від 250 грн) і “Асканія-Нова” та кемпінг “Фортуна”, тел.: +38 05538 615 86 (від 35 грн).

Читайте також:

• Заповідна земля

©PANORAMA
Текст: Ірина Пустиннікова

Саме тут, у Криму, 63 роки тому вирішувалася доля Європи. Не в темному підземному бункері, а в наповненому світлом царському палаці понад Чорним морем. Лівадію можна вважати протобатьківщиною ООН. Ці зали й коридори і сьогодні слугують кулуарами європейської політики. Карма місця, в якому поєдналися краса природи і сила людського духу

Уявити собі, що на розробку проекту розкішного Білого палацу імператорський архітектор Микола Краснов витратив півтора року, непросто. Ще важче повірити в те, що чималу споруду було зведено за якихось 17 місяців. Для того, щоб неймовірне стало можливим, 2500 будівничих працювали навіть уночі, при світлі смолоскипів. Будівлю заклали в квітні 1910-го, завершили у вересні 1911-го…

У ті часи в архітектурній моді царював модерн з його еклектичністю і властивістю брати зі світової скарбниці найкращі елементи, щоб потім змішувати їх у довільних пропорціях. Так і в Лівадії: іноді здається, що перед вами східний гарем, іноді – візантійський храм, а часом – розкішний італійський маєток часів Відродження. Білосніжний камінь, добутий в Інкермані під Севастополем, було вкрито спеціальним розчином, який зберігав колір та захищав від вивітрювання. Недоліки були неприпустимі: місце неподалік Ялти обрав сам цар Микола ІІ, він же контролював процес побудови своєї нової літньої резиденції.

З 1911 року імператор постійно приїздив сюди з родиною на відпочинок. Відтоді збереглася “Царська стежка”, що зміїться серед узбережних скель між Лівадією та Гаспрою.

Щоправда, ці місця російські самодержці сподобили ще раніше: в 1861 р. Олександр ІІ подарував маєток дружині Марії Олександрівні, яка хворіла на сухоти. Цілющий клімат Криму імператриці наполегливо рекомендував лікар Боткін.

У 1925 р., за іронією долі, колишні царські покої заселять 220 простих хліборобів і скотарів, для яких тут було обладнано селянський санаторій, до речі, перший в світі. Десь саме в той час зникли розкішні меблі, збідніли інтер’єри нео-ренесансного палаццо.
Шляхетні гості повернуться в ці зали вже у 1945-му, коли протягом тижня, з 4 по 11 лютого, Йосип Сталін, Уїнстон Черчилль і Франклін Делано Рузвельт вирішуватимуть долю повоєнної Європи і вступ СРСР у війну з Японією. Друга світова дійшла своєї завершальної стадії, тож поговорити лідерам трьох супердержав було про що. Хоча Ялтинська конференція увійшла до всіх підручників історії, Лівадія і без неї прославилася б архітектурою і природою. Але сила Історії все-таки могутня: мало хто з туристів втримається від спокуси посидіти за круглим столом переговорів, де понад 60 років тому можновладці краяли Європу, як свіжий буханець хліба.

Саме за цим столом народжувалася концепція ООН – Організації Об’єднаних Націй, до якої відразу зарахували Україну та Білорусь, на той час республіки Радянського Союзу. Багато документів, підписаних тут взимку 1945 р., актуальні й донині. Скажімо, Декларація про визволення Європи дала змогу визволеним від нацизму країнам обирати власну форму правління.

Вибір політиків не дарма впав на околиці Ялти. Неподалік, у Юсупівському палаці, була радянська штаб-квартира, звідки Йосип Сталін керував фронтом. Ще в січні 1945 р. Черчилль писав Рузвельту: “Надсилаю Вам доповідь морського міністерства про Ялту. Якщо оберуть це місце, було б добре мати кілька есмінців, на яких ми могли б жити в разі потреби. Однак, гадаю, Сталін приготує нам гарні умови на узбережжі. Постараймося, щоб наша група була якомога меншою. Ви вже придумали, як назвати цю операцію? Якщо ні, я пропоную “Аргонавт””.

Черчилль не помилився: на високих гостей у не по-зимовому теплому Криму чекали воістину царські покої. Стримана розкіш інтер’єрів чудово гармоніювала з важливістю конференції. А місцева кухня так посмакувала президенту США, що він навіть відіслав з Лівадії двох особистих філіппінських кухарів, у чиїх послугах там не було потреби. За столом переговорів 5 лютого 1945 року сиділо 23 особи: лідери трьох держав, міністри, воєначальники та три перекладачі. Черчилль писав у мемуарах, що жодного разу за всю війну, навіть у найважчі періоди, не відчував на собі такої великої відповідальності, як на Ялтинській конференції.

Гості Криму заслужено люблять цей палац, в якому нині діє музей, присвячений життю царської родини в Криму. По сусідству розміщений санаторій, деякі з корпусів якого знаходяться в замку барона Фредерікса та будинку, де жив імператорський почет. Відвідайте велику, прикрашену ліпниною їдальню, солідний вестибюль, англійську більярдну, кабінет у стилі жакоб. І не забудьте про доглянутий пейзажний парк площею 40 га.

Магія місця робить Лівадію не лише солідним місцем зустрічі політиків, а й ошатними кінодекораціями. Он на тих сходах Маргарита Терехова і Михайло Боярський обмінювалися колкощами авторства Лопе де Веги (“Собака на сіні”, 1973 р.), он там фільмувалися сцени з “Дванадцятої ночі”, “Анни Кареніної”, “Отелло”. У розкішній атмосфері Лівадійського палацу так легко відчути себе героєм середньовічної п’єси, вельможним гостем або великим політиком…

Корисна Інформація

Кримська республіканська установа “Лівадійський палац-музей” знаходиться на території санаторію “Лівадія”.
Контакти: АР Крим, Велика Ялта, селище Лівадія. Телефони: приймальня: +38 0654 315 579, екскурсійний відділ: +38 0654 315 581.
Музей працює: щодня з 9:00 до 18:00.

Як Дістатися

МАУ пропонують прямі щоденні рейси з Києва до Сімферополя до двох разів на день, а також прямі рейси з Берліна до Сімферополя та з Франкфурта до Сімферополя. “Панорама Турс” пропонує туристичні пакети до Криму. Подробиці – на сайті www.panorama-tours.eu та за е-мейл: reservations@panorama-tours.com.ua.

Купуйте квитки на сайті МАУ www.flyUIA.com. По детальнішу інформацію звертайтесь за телефоном у Києві +38 044 581 5050.

Також телефонуйте за номером 566 для абонентів МТС , Київстар, Life та Beeline.I cannot find the gallery's xml file: wp-content/photos//gallery.xml
Please check that the gallery's files have been created on the admin pages!

Читайте також:

• Феодосія
• Крим: райський півострів
• Велика Ялта

©PANORAMA
Текст: Ірина Пустиннікова
http://www.castles.com.ua/

Літо, море, духмяний вітер з гір, шал кольорів на фруктових базарах, дзвінка тиша вранішніх парків, розкіш колишніх царських палаців – усе це Велика Ялта у високий сезон. Лише побувавши тут влітку, розумієш, чому російські імператори відправляли бунтівників у заслання на Кавказ, а самі вирушали на відпочинок на південний берег Криму. Просто Велика Ялта – то шматочок раю на землі, котрий варто відкрити для себе

Велика Ялта. Її кордони – 70 кілометрів Чорного моря, гір, пляжів від Фороса до Гурзуфа. Її “населені пункти” – 170 курортно-санаторних закладів. Її візитівка – сонце: тут воно сяє 2250 годин на рік, стільки ж, як у Ніцці чи Сан-Ремо. У ролі прикордонного пункту виступають 150-річні Байдарські ворота у Форосі, за 46 км від Ялти. Панорама, яка відкривається крізь арку цієї брами Великої Ялти, залишиться у пам’яті назавжди. Як і стрункий силует Воскресенської церкви (1892 р.) на Червоній скелі, що підноситься з моря 400-метровим п’єдесталом цього витонченого храму. Чи палац “чайного короля” Олександра Кузнецова у тінистому парку. Далі дорога веде повз Берегове (Кастрополь) зі 120-метровою скелею Іфігенія та перевалом Чортова драбина. Втім, почнемо нашу мандрівку власне із самої Ялти.

Ялта

Уже початок подорожі вартий книги рекордів Гіннеса: із сімферопольського залізничного вокзалу до Ялти вас довезе найдовший у світі тролейбусний маршрут (86 км)! Далі просто: всі дороги ведуть на набережну. Тут голосно б’ється серце 80-тисячного курортного міста. Пальми, хвилі, чайки, гори, музика звідусіль – неначе ожила картинка з туристичного каталогу. Захочеться більш різноманітних розваг – до ваших послуг міський театр. Тут у 1900 р. Антон Чехов дивився спектаклі за власними п’єсами у виконанні трупи Костянтина Станіславського. Чехов і Ялта – історія довгого роману. У цьому ви переконаєтеся в музеї-дачі письменника, де він прожив п’ять років і написав “Три сестри” та “Вишневий сад”.

На продовження теми класиків завітайте до літературно-меморіального музею імені Лесі Українки. Поетеса часто бувала в Ялті, тут перекладала на українську байронівського “Каїна” та шекспірівського “Макбета”. Біля будинку, де вона жила, в 1972 р. встановлено пам’ятник.
Втомлених від гламуру набережної кличуть старі вузькі вулички, де колись мешкали рибалки. Від набережної над містом тягнеться канатна дорога. За неповні півгодини польоту в двомісній кабінці та можливість позаглядати, як Карлсон, у вікна ялтинців, доведеться віддати 20 гривень. А потім нафотографуватися досхочу на оглядовому майданчику понад містом.

Дітям в Ялті точно сподобається дельфінарій. Любителям архітектури – костел Непорочного зачаття на вул. Пушкінській, 25 (1898-1906 рр.) авторства Миколи Краснова, архітектора російського імператорського двору. За радянських часів тут був міський краєзнавчий музей, а нині правляться літургії, проходять органні концерти. До речі, затишна пішохідна Пушкінська – ялтинський варіант Андріївського узвозу. Серед інших скарбів – схожий на різьблену шкатулку Олександро-Невський собор (1891-1902 рр.) на вулиці Садовій, 2 та колишній мавританський палац еміра Бухарського, а зараз санаторій “Ялта” (1903 р.).

Гаспра, Алупка, Сімеїз

Прагнете камерної краси? Їдьте у Гаспру! Це містечко відоме романтичним “замком любові” – Ластівчиним Гніздом роботи А. Шервуда (1912 р.) на мисі Ай-Тодор.

Архітектору вдалося неможливе: Ластівчине Гніздо виявилося водночас монументальним і елегантним, величним і мініатюрним. Що з того, що це лише стилізація під Середньовіччя: Ластівчине гніздо може похвалитися шаленою любов’ю мас, просто-таки “зірковою” популярністю і статусом візитівки Криму. Здається, сама доля визначила профіль романтичної споруди на вершечку 40-метрової скелі: сьогодні, як і в 1914 році, тут працює ресторан.

Прямуючи узбережжям від Гаспри у південно-західному напрямку, ви потрапите в Алупку. Це містечко захоплює неперевершеним симбіозом Сходу й Заходу, втіленим у розкішному палаці графа Воронцова. Ще б пак: проект комплексу, що розкинувся в амфітеатрі гір посеред пейзажного парку, створив не хто-небудь, а сам Едуард Блор, придворний архітектор Вільгельма IV та королеви Вікторії! Тут, де при вході вас зустрічають сонні леви, а в зимовому саду ховаються ніжні мармурові скульптури, досі царює романтика.

Курорт Симеїз, що розкинувся на південний захід від Алупки, ховається у прохолодній тіні гори “Кішка”. Кішчина “спина” подарувала археологам чимало знахідок: таври залишили тут понад 70 кам’яних поховань, а середньовічні генуезькі купці – замкову кладку. Саме тут відкривається одна з найчарівніших панорам Південного Криму: велична зубаста вершина Ай-Петрі, Пулковська обсерваторія, басейни та гірки великого аквапарку біля моря. Астрономи не випадково облюбували цей край: тут малохмарно, а повітря дивує чистотою. Чудові умови для дослідження Сонця й Місяця!

Масандра і Нікіта

Масандра – абсолютний кримський must see. Ще задовго до побудови тут розкішного замку подорожуючі Кримом відзначали: “Вся краса – у Верхній Масандрі”. Замок-палац у стилі французького бароко в оточенні прегарного парку тут почали будувати ще Воронцови (1829 р.), а завершили вже Романови. Олександр ІІІ, що дуже любив Масандру, у 1893 р. замовив перебудову палацу, хоча пожити в своє задоволення в маєтку не встиг. Довгий час у Масандрі була радянська урядова дача, і лише в 1991-му в палаці влаштували музей. Обов’язково відвідайте палацові покої! За задумом архітектора, кожна нова кімната репрезентує новий стиль у мистецтві: романський вестибюль, готична їдальня, класицистичний кабінет, більярдна в дусі Ренесансу, модернова приймальня цариці, ампірна приймальня царя… Не палац, а підручник з історії культури! Так, російські царі любили Крим. Син вже згаданого Олександра ІІІ, Микола ІІ облюбував іншу околицю Ялти – Лівадію, збудувавши там розкішний палац.

За 3 км від Ялти ваблять прохолодою алеї Нікітського ботанічного саду, відкритого в 1811 р. Тут росте майже 30 тисяч видів і сортів рослин з усіх куточків землі! Де ще побачиш каліфорнійський дуб, фейхоа, бамбук і секвойю, що мирно співіснують на невеликій території? Нижній парк Нікіти було закладено ще в ХІХ столітті, а місцевому маслиновому гаю вже 160 років. У складі ботсаду – заповідник “Мис Мартьян”, де зберігся 120-гектарний реліктовий субсередземноморський ліс.

Гурзуф

Якщо ваше дитинство припало на радянські роки, вам захочеться в “Артек”, а отже – і в Гурзуф. Хоча містечко цікаве і без найвідомішого міжнародного піонертабору планети. У Гурзуфі по східному вузькі й плутані вулички, галасливі сувенірні базари і… неймовірний парк (1823 р.) із численними скульптурними жителями та колоритними корпусами, що нині є територією санаторію Міноборони. Років 120 тому це був розкішний курорт міліонера Губоніна. Більшість готелів тієї доби слугують нині санаторними корпусами. Зберігся і привезений з Відня у 1898 р. еротичний фонтан “Ніч”. Зараз навколо цієї відвертої красуні – зарослі бананів (у парку росте чимало екзотів). Ще в Гурзуфі є будинок-музей художника К. Коровіна, де бували Ф. Шаляпін, І. Рєпін, М. Горький, О. Купрін. Зберігся і маленький будиночок біля Генуезької скелі, де в 1900 р. працював А. Чехов, а також “будинок Рішельє” (1811 р., на території санаторія “Пушкіне”), де в 1820 р. О. Пушкін прожив три “найщасливіших тижні” в родині генерала М. Раєвського.

…Класики й царі були одностайними у своїх почуттях до Великої Ялти. Вони мали рацію: тутешній відпочинок – царська розкіш і незабутні спогади. Перевірено класиками і царями.

Де зупинитися

“Ореанда”****: Ялта, вул. Леніна, 35/2, тел.: +38 0654 274 250, www.hotel-oreanda.com
“Ялта”****: Ялта, вул. Дражинського, 50, тел.: +38 0654 270 260, www.hotel-yalta.com/ua/
“Брiстоль”***. Ялта, вул. Рузвельта, 10, тел.: +38 654 271 606, www.hotel-bristol.com.ua
“Ясна Поляна”: Гаспра, Севастопольське шосе, 52, тел.: +38 0654 273 754, www.crimea-kurort.com/rest/sanat/gaspra/polyana/index.php
“Юсуповський палац”****: Кореїз, Парковий пуск, 26, тел.: +38 0654 722139, 241222, www.planetakrim.com/catalog/02/usupdvorec/index.html
Санаторій “Нижня Ореанда”: Ореанда, тел.: +38 0654 322 212, www.oreanda.biz.

Де поїсти

Riviera Chinatown: Ялта, вул. Леніна, 35/2, тел.: +38 0654 274258.
“Сіам Парадіз”: (тайська кухня): Ялта, вул. Дражинського, 31, тел.: +38 0654 271 883.
“Старий Баку”: Ялта, вул. Садова, 5, тел.: +38 0654 325 503.
“Веселий Хотей”: Гурзуф, Гурзуфське шосе, 16, тел.: +38 050 5680 966.
“Тіфліс”: Лівадія, вул. Батурина, 1, тел.: +38 0654 314 793.

Як Дістатися

МАУ пропонують прямі щоденні рейси з Києва до Сімферополя до двох разів на день, а також прямі рейси з Берліна до Сімферополя та з Франкфурта до Сімферополя. “Панорама Турс” пропонує туристичні пакети до Криму. Подробиці – на сайті www.panorama-tours.eu та за е-мейл: reservations@panorama-tours.com.ua.
Купуйте квитки на сайті МАУ www.flyUIA.com. По детальнішу інформацію звертайтесь за телефоном у Києві +38 044 581 5050.
Також телефонуйте за номером 566 для абонентів МТС .

Читайте також:

• Феодосія
• Лівадія
• Крим: райський півострів

@PANORAMA
Iryna Pustynnikova(www.castles.com.ua)

З чого починалася демократія в Україні? З першої Конституції? З УНР? З козацьких рад? Копайте глибше: перша демократична республіка на теренах нашої держави з’явилася ще в V ст. до н.е. І заснували її греки на Гераклейському півострові. Звучить дуже вже по-античному? Насправді ж ідеться про територію сучасного Севастополя!

З назвою міста-колонії все просто: поліс лежав на півострові, а “півострів” грецькою - якраз Херсонес. З політикою теж нескладно: вищим органом державної влади було народне зібрання - агора. Зате з історією просто не буває ніколи: Херсонес майже весь час воював. Точніше, воювали з ним. У ІІ ст. до н.е. особливо дошкуляли скіфи - і Херсонес покликав на допомогу полки понтійського царя Мітрідата VI Євпатора. Військовий союз завершився поразкою скіфів і… втратою Херсонесом власної незалежності. Місто стало частиною Боспорського царства, а пізніше потрапило під владу Риму, з демократичного полісу перетворившись на колонізаторський форпост у північному Причорномор’ї. Тож про колишню свободу нагадували хіба що легенди.
Найвідоміша з них - про патріотку Гікію, дочку архонта (себто правителя) Ламаха. Багатства Херсонеса не давали спокою боспорському царю Асандру. Тож він вдався до хитрощів: запропонував Ламаху одружити Гікію зі своїм сином. Та херсонесці поставили умову: чоловік Гікії ніколи не покине стін Херсонеса. Довелося погодитись. Коли за два роки Ламах помер, новим архонтом обрали не сина Асандра, а шанованого жителя міста - Зіфа. Це розлютило боспорського царя, тож він вирішив силою відібрати собі владу. Щороку у річницю смерті батька Гікія влаштовувала тризну, на яку сходилися люди звідусіль. Скориставшись із цього приводу, Асандр став відправляти до Херсонеса нібито на тризну по сотні воїнів щороку. Вони начебто везли для Гікії подарунки, а насправді залишалися у місті, переховуючись у пивницях дому Гікії. У третю річницю смерті Ламаха двісті боспорських вояків чекали на сигнал до нападу на місто. Одна зі служанок Гікії випадково випустила пряльце, нахилилася до щілини подивитися, куди воно закотилося, й побачила у підвалі озброєних воїнів. Так Гікія здогадалася про зраду свого чоловіка. Вона не скасувала тризну, але просила херсонесців чекати на її знак. Коли сп’янілий боспорський царевич заснув, Гікія наказала підпалити свій будинок. Усі боспорські воїни загинули, а вдячні херсонесці поставили на честь своєї спасительки дві статуї.
Шкода, але ті статуї Гікії не збереглися. Зате самому Херсонесу судилася довга доля. У ті часи, коли багато грецьких міст гинули під п’ятою гуннів, міцні високі стіни Херсонеса оберігали його від ворожих зазіхань. Місто пережило інші причорноморські поліси майже на тисячоліття, у V ст. увійшло до складу Візантійської імперії, а в ІХ ст. навіть стало її військово-адміністративною областю. Зникли театр й античні храми, змінилася навіть назва міста: візантійці звали його Херсоном, слов’яни - Корсунем. Що цікаво: обидві назви залишилися на карті України, але закріпилися за іншими містами. Сама ж назва-прототип тривалий час припадала пилом століть, щоб врешті-решт ожити як Національний історико-археологічний заповідник “Херсонес Таврійський”, що був названий торік серед семи чудес України.
Слов’яни теж свого часу зазіхали на Херсонес. Київський князь Володимир так розлютився, коли Візантія не виконала умов угоди з Київською Руссю, що в 988 р. виступив проти Херсонеса й підкорив місто після дев’ятимісячної осади. Саме в херсонеській базиліці князь Володимир прийняв християнство.
А Херсонес волів залишатися мирним торговим містом і портом. З півдня сюди прибували морем тканини, олія та зброя, з півночі - жито й домашні тварини. І лише нові господарі Чорного моря в ХІІІ ст., генуезькі купці, Херсонесом не цікавилися, засновуючи свої факторії в інших місцях. Місто витримало одну навалу кочівників, а друга, на чолі якої стояв хан Едигей з Золотої Орди, стерла його з поверхні землі. В середині XV ст. життя колись великого могутнього поліса припинилося.
Лише в 1827 р. офіцер Чорноморського флоту Крузе розпочав проводити розкопки на місці колишнього міста поблизу Карантинної бухти. Цей рік вважається датою другого народження Херсонеса.
Нині до заповідника входять 5 археологічних комплексів: городище Херсонеса Таврійського, некрополь в Карантинній бухті, фортеці Чембало і Каламіта в Інкермані та Балаклаві (обидві - в межах Севастополя), античні садиби та 11 пам’яток архітектури. Чи не найцікавіший об’єкт - найбільша башта Зенона, яка добудовувалася протягом не одного століття. У заповіднику зібрана чудова колекція епіграфічних пам’яток, серед яких відома присяга громадян Херсонеса (ІІІ ст. до н.е.). Зібрання музею налічують понад 200 тисяч експонатів візантійської й античної культур.
Тисячі туристів приїжджають сюди щороку, щоб пройтися головною алеєю міста, побачити руїни театру, мармурові колони давніх храмів, залишки могутніх стін та башт римської цитаделі. Ось тут шуміли міські квартали, тут працювала гончарна майстерня, а тут був колодязь… Силует колонади здається дивно знайомим: колись він прикрашав купюру достоїнством 1 гривня. Демократія, та й годі!

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

Національний заповідник «Херсонес Таврійський»: знаходиться в межах міста Севастополь (АР Крим, Севастополь, вул. Древня, 1; тел.: +38 0692 24 1415).
Офіційний сайт заповідника: www.chersonesos.org.
Екскурсії можна замовити за телефонами: +38 0692 24 1301, +38 0692 23 1561.
Вартість вхідних квитків - 10 грн.

ЯК ДІСТАТИСЯ ЗАПОВІДНИКА “ХЕРСОНЕС”?

Міжнародні Авіалінії України пропонують прямі щоденні рейси з Києва до Сімферополя до двох разів на день, а також прямі рейси з Берліна до Сімферополя та з Франкфурта до Сімферополя.

Читайте також:

• Скарби підводного Криму
• Демісезонні розваги в Криму
• Феодосія
• Крим: райський півострів
• Дива Балаклави

@PANORAMA
Iryna Pustynnikova(www.castles.com.ua)

Коли йдеться про відпочинок у Криму, більшість туристів прямує на південний берег півострова - до Ялти, Алушти чи Фороса. Та досвідчені відпочивальники обирають менш галасливу східну частину узбережжя, де теж є свої перлини. Приміром, Феодосія, якій вже понад 2500 років. Опинившись на перетині часів і культур, місто зібрало під одним небесним дахом вірменські храми, фортечні мури, мусульманські мечеті, неординарні музеї. І до всього цього ве-е-ликий бонус - Чорне море

Згідно з легендами, під феодосійською горою Мітрідат пролягли нескінченні печери, десь тут захований жезл Гермеса, і час від часу пробігає таємничий золотий кінь. Та навіть без легенд у Феодосії, заснованій давніми греками в середині VI ст. до н.е. під назвою Кафа, є на що подивитись. Пляж - пляжем, але для справді насиченого уїк-енду на цьому курорті ми радимо відвідати такі пам’ятки:

1. Міські укріплення та Генуезька фортеця

У північній частині міста, на Карантинному пагорбі, розташовані Генуезька фортеця ХІІІ-XVI ст. та масштабні міські укріплення зі стінами 12 м заввишки і 2,5 м завширшки. У 1266 р. генуезькі купці домоглися в намісника Золотої Орди передачі греко-аланського селища Кафа в їхні руки. Так на узбережжі Чорного моря виникла нова факторія, центр чорноморських колоній італійських купців. Частина фортеці, Цитадель, - то замок у замку. Тут містилися консульський палац, резиденція католицького єпископа, казначейство, суд, склади, а ще контора для перевірки ваг. Кожен купець приїздив сюди зі своїми терезами, щоб добряче заплутати покупців.
Наприкінці XVIII століття більшість споруд Цитаделі втратили своє значення і були розібрані. Минуле пам’ятають хіба що башти Климента і Кріско (XIV ст.) з великими фрагментами фортечних мурів, та в’їзна брама. А неподалік порту здіймається в небо візитівка міста - башта Костянтина (1382-1448 рр.).
Вхід на територію фортеці вільний.

2. Дача Стамболі

Найгарніша зі споруд середмістя Феодосії зведена в 1909-1914 рр. За легендою, її автором став батько віденської сецесії Отто Вагнер. Дача в мавританському стилі будувалася на замовлення тютюнового фабриканта Йосипа Стамболі. Це був коштовний (вартістю в 1,1 млн. крб.!) подарунок красуні дружині магната на десятиріччя шлюбу. У радянські часи в споруді діяв санаторій, зараз тут містяться міні-готель та кафе. Та головне - збереглися прекрасні інтер’єри початку ХХ століття.
Контакти: Феодосія, просп. Айвазовського, 47, тел.: +38 06562 30082; feokampari@rambler.ru

3. Національна картинна галерея ім. І. Айвазовського

Феодосія - рідне місто цього відомого мариніста. Тут він народився в 1817 р. в родині бідного торговця з вірменської слобідки, тут працював з 1848 по 1900 роки, тут і похований поблизу церкви Сурб-Саркіз. Першими “полотнами” Айвазовського були стіни сусідніх будинків, на яких він малював вуглиною. У 1845 р. художник зводить за власним проектом будинок з великою майстернею, в якому нині діє його музей. Свого часу тут бували І. Рєпін, І. Шишкін, М. Третьяков, А. Чехов. За участю Айвазовського в місті відкриваються археологічний музей, публічна бібліотека, збудовані приміщення концертного залу, морський торговий порт, залізнична гілка з Сімферополя.
Споруду галереї мариніст прибудував до власної майстерні в 1880 р. За його заповітом, галерея стала власністю міста. Нині в ній зберігається понад 12 000 марин (картин на морську тематику), з них 417 робіт належать пензлю Айвазовського.
Контакти: Феодосія, вул. Галерейна, 2, тел. +38 06562 30929, 30006. Сайт галереї: www.aivazovsky.euro.ru; e-mail: gallery1880ika@mail.ru. Працює щодня, крім середи, з 9:00 до 20:00, по вівторках з 10:00 до 14:00. Вартість квитка - 20 грн, дитячий - 10 грн.

4. Фонтан Айвазовського

У Ювілейному парку, що в центрі міста, 1888 року було відкрито спроектований Іваном Айвазовським фонтан у східному стилі. Він став не тільки візитівкою курорту, а й справжнім спасінням для спраглих - з нього можна було безкоштовно напитися. Над краном висіло срібне горнятко з написом: “Випийте за здоров’я Івана Костянтиновича та його родини”. З 2007 р. фонтан отримав власний голос: тут транслюється класична музика.

5. Мечеть Муфті-Джамі

Зведена за стамбульським взірцем у 1623 році, коли Кафа належала Туреччині. Поряд із мечеттю - обов’язковий восьмигранний мінарет, збудований з великих тесаних глиб вапняку, та залишки турецьких лазень. Муфтi-Джамі упродовж століть слугувала храмом туркам, кримським татарам і вірменам. У 1975 р., після тривалого запустіння, її повністю відновили кримські та київські реставратори. Нині це діюча кримсько-татарська мечеть, де щоп’ятниці проводяться служби.
Адреса: Феодосія, вул. Караїмська (колишня вул. Леніна), 6.

6. Вірменські храми

На перехресті вулиць Вірменської та Караїмської в затінку дерев ховається церква св. Сергія (1363 р.). Храм цікавий колекцією пам’ятних хачкарів (хрест-каменів), вмурованих у його стіни. У 1888 р. церква св. Сергія постраждала від пожежі й була відбудована на кошти знову ж таки І. Айвазовського. Саме тут художника хрестили в 1817 р., тут він вінчався з першою дружиною Ю.Я. Гревс, у цій церкві його відспівували у 1900 р.
Оборонна церква архангелів Михаїла і Гавриїла, споруджена 1408 р., розміщена на вул. Вірменській, 11. Храм зведений за взірцями італійської романської архітектури.
Церква св. Георгія (вул. Нахімова, 32) колись була складовою частиною Георгіївського монастиря XV ст. За легендою, храм зведено ще в ХІІІ ст. Зараз святинею опікується численна вірменська громада Феодосії.

7. Літературно-меморіальний музей Олександра Гріна

Саме у Феодосії народжувалися романтичні твори великого мрійника О. Гріна. Письменник жив у місті в 1924-1930 рр. і створив тут романи “Дорога нікуди”, “Джессі і Моргіана”, “Та, що біжить по хвилях”. Будинок, в якому мешкав письменник, легко впізнати завдяки рельєфному панно “Бригантина”. Біля входу - якір, а музейні кімнати оформлені як Трюм фрегата, Каюта капітана Геза, Кліперна, Каюта мандрів.
Контакти: Феодосія, вул. Галерейна, 10, тел. +38 06562 31309, +38 06562 32108. Працює щодня, крім понеділка та вівторка, з 10:00 до 16:30. Вартість квитка - 10 грн, для дітей - 5 грн.

ФЕОДОСІЯ: КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

Сайти Феодосії: www.feodosia.euro.ru; http://south-east.crimea.ua/; www.kafanews.com,
Туристичний сервер Криму: www.tour.crimea.com
Тури в Феодосію пропонує “Панорама Турс”: www.panorama-tours.eu, е-мейл: reservations@panorama-tours.com.ua.
Найцікавіші події сезону: До 30 серпня - Фестиваль аматорських театральних колективів; 18-31 липня - XV Міжнародний камерний фестиваль “В гостях у Айвазовського”; 27 липня - День міста Феодосія.

ЯК ДІСТАТИСЯ ФЕОДОСІЇ

МАУ пропонують прямі щоденні рейси з Києва до Сімферополя до двох разів на день, а також прямі рейси з Берліна до Сімферополя та з Франкфурта до Сімферополя.

З карткою учасника програми “Панорама Клуб” ви накопичуватимете милі на всіх рейсах МАУ та рейсах авіакомпаній-партнерів: Air France (за винятком рейсів Київ-Париж-Київ), Austrian Airlines, KLM, Swiss International Air Lines, TAP Portugal.

Купуйте квитки на сайті МАУ. По детальнішу інформацію звертайтеся за телефоном у Києві +38 044 581 5050.

Читайте також:

• Феодосія. Генуезська фортеця.
• Скарби підводного Криму
• Лівадія
• Крим: райський півострів
• Демократичний Херсонес

Iryna Pustynnikova ©PANORAMA
http://www.castles.com.ua/

Стародавня Кафа, а нині південно-східний курорт Криму, Феодосія вимірює свій вік не роками - тисячоліттями. Кого лише не бачило це місто за своє життя: і ровесників легенд еллінів, і вірменські колонії, і підприємливих генуезців, і завойовників-турків, і запорізьких козаків… Про їхні діяння й досі пам’ятають древні стіни феодосійської Цитаделі, що розкинулась на Карантинному пагорбі в північній частині міста

Благодатний край, ласий шматочок, омріяна територія - ці слова однаково справедливі як для сучасного Криму, так і для середньовічного, коли він був вотчиною Золотої Орди. Хто знає, яка доля спіткала б невеличке селище Кафа, засноване давніми греками в середині VI ст. до н.е., якби торговці з італійської Генуї не викупили його у татарського хана в 1266 р. Не в останню чергу завдяки генуезцям це місто стало цілою епохою, сповненою слави і легенд.

І справді, невдовзі після приходу італійців настає золотий вік Кафи: вона перетворюється на велике торговельне місто й одну з основних перевалочних баз для караванів, що йшли в Європу із Середньої Азії, Індії та Китаю. Розуміючи привабливість Кафи для татарських нападників, генуезці стали зводити навколо неї кам’яні стіни (12 м заввишки і 2,5 м завширшки), укріплені двадцятьма шістьма баштами! За Середньовіччя генуезька фортеця, що мала дві лінії оборони - зовнішню (з містом всередині) та внутрішню, втричі меншу Цитадель - стає одним з наймогутніших укріплень у Європі, наводячи жах на ворожі флоти.

Однак міцні фортечні мури не допомогли генуезцям у боротьбі з Магометом Другим - турецьким правителем, який назавжди вигнав італійців з Криму й перетворив Кафу на столицю своєї кримської провінції. Новий правитель встановив контроль над судноплавством у Чорному морі, закривши доступ до нього для європейських негоціантів. З того часу місто змінює свій характер: вулиці Кафи втрачають свою колишню жвавість, гамірність та дух великої торгівлі. Єдине, що не змінилося, то це статус міста - воно, як і раніше, було головним невольничим ринком Криму. Звідси полонених українців відправляли у рабство в Туреччину, Італію та інші країни. Мабуть, саме тому й більшість легенд про феодосійську Цитадель пов’язані не з привидами чи підземними ходами, а із втечами з чужинської неволі. Ось лише один з переказів - про чорнооку красуню Оксану, продану в Кафі в гарем, та все ж нескорену і горду. Запорізький козак Павло, що до нестями кохав дівчину, визволив її, переодягшись жінкою, що продавала одаліскам сукні та мереживо. Виніс Оксану, заховану в кошик з тканинами, на спині - і прощавай, неволя!
Свідки минулого, древні фортечні стіни пам’ятають і морський похід козаків на Кафу під проводом Петра Сагайдачного (1616 р.). Тоді запорожці штурмом захопили потужну твердиню, знищили 14-тисячний турецький гарнізон й визволили безліч полонених.

Внутрішнє укріплення фортеці - Цитадель, - має вигляд неправильного чотирикутника з вапнякового каменю. Колись на її території містилися палац, резиденція католицького єпископа, казначейство, будівля суду, контора для перевірки ваг (кожен купець приїздив зі своїми терезами), склади та крамниці для особливо цінних товарів: хутра, ювелірних виробів, шовку. Проте наприкінці XVIII століття більшість споруд Цитаделі втратили своє значення і були розібрані. Минуле пам’ятають лише башти Климента і Кріско (Христа), обидві XIV ст., з великими фрагментами фортечних мурів, та в’їзні ворота. А неподалік порту здіймається в небо візитівка міста - башта Костянтина (1382-1448).
Поблизу Цитаделі, під захистом міських укріплень, збереглися кілька 700-річних вірменських храмів. Серед них є і діючі, як от церква Іверської ікони Богоматері (1348 р.)

Втім, Феодосія - не лише унікальне історичне місце, але й “цитадель” культури і мистецтва. Після екскурсії фортецею зайдіть до Феодосійської картинної галереї ім. Івана Айвазовського (вул. Галерейна, 2), в якій зібрано найбільшу колекцію полотен цього видатного художника-мариніста. Збудувавши галерею 1845 р., Айвазовський подарував її рідному місту, де прожив усе своє життя. А неподалік розташувався музей письменника-романтика Олександра Гріна (вул. Галерейна, 10, тел.: +38 06562 31 309). Не дивно, що “Та, що біжить по хвилях”, привиділась йому саме у Феодосії.

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

Екскурсії Кримом та Феодосією пропонують:
Туристична фірма “Ніка-тур”: м. Феодосія, тел.: +38 06562 31 490,
e-mail: ttb@ru.sf.ukrtel.net
“Панорама Турс”: www.panorama-tours.com.ua

Все про відпочинок у Феодосії: http://www.kafanews.com/, http://i-feodosia.com/,

Як дістатися Феодосії?

МАУ пропонують щоденні рейси з Києва до Сімферополя, а також рейси з Берліна до Сімферополя (щовівторка) та із Франкфурта до Сімферополя (щочетверга та щосуботи).

З карткою учасника програми “Панорама Клуб” ви отримаєте 398 миль в економічному класі та 597 миль у бізнес-класі на маршруті Київ-Сімферополь; 1074 милі в економічному класі й 1611 миль у бізнес-класі на маршруті Берлін-Сімферополь; 1000 миль та 1500 миль відповідно на маршруті Франкфурт-Сімферополь.

З Сімферополя до Феодосії (112 км) найкраще дістатися маршрутними автобусами або таксі з залізничного вокзалу.

Читайте також:

• Феодосія

©PANORAMA
Iryna Pustynnikova
http://www.castles.com.ua

Кажуть, тут, понад Дністром на Одещині, поховано великого письменника античності Овідія, колись вигнаного у ці края в заслання. Також говорять, що і зараз живуть під Дністровським лиманом нащадки тутешніх древніх мешканців - тірагетів, а на скелі над Тирасом (так ріку називали давні греки) нібито зберігся відбиток ноги Геракла… Усе це - легенди. Втім, і без них історія міста Білгород-Дністровського схожа на казку. А найбільш казковою є його фортеця!

Білгород-Дністровський, що на Одещині, є одним з найстаріших міст світу - поряд з Афінами, Римом та Константинополем. В 1998-му йому виповнилося 2500 років, протягом яких тут жили готи і римляни, скіфи і генуезці, угорці, молдавани, турки та поляки тощо. За свою довгу історію поселення змінило близько 20 назв: Офіус, Тира, Алба-Юлія, Левкополіс, Аспрокастрон, Фегер-Вар, Монкастро, Четатя-Албе, Аккерман… І майже в кожній фігурувало слово “білий”, адже будівлі традиційно зводили з місцевого світлого вапняку…

Колись тут карбували власні монети і навіть… запровадили власне літочислення! Звісно ж, таке “самостійне” місто на перетині торгівельних шляхів споконвіку приваблювало завойовників. Для Тому в XIII ст. на скелястому березі Дністровського лиману, на залишках античного міста Тира/ античної Тири, почали зводити високі фортечні мури та неприступні вежі. Будівництво тривало близько 200 років, зате місто отримало насправді надійного “захисника”: оборонні стіни завтовшки від 1,5 до 5 метрів, заввишки від 5 до 15 метрів і завдовжки майже 2,5 км з трьох боків оточував глибочезний, 22-метровий рів завширшки 14 метрів, а з північного - води лиману. Кожна з 34 веж (збереглося 20) мала своє стратегічне призначення. Деякі з башт мають свої назви (Овідія, Пушкіна, Темниця, Комендантська), які пов’язані з стародавніми легендами та переказами. І дотепер перекази бережуть розрізнені в часі назви деяких веж (башта Овідія, башта Пушкіна, Комендантська, Скарбниця, Темниця, в якій тримали небезпечних злочинців…), а сам фортечний комплекс, як і раніше, залишається найбільшим в Україні.

Аби по-справжньому відчути подих багатовікової історії фортеці, пройдімо підйомним мостом на її територію. Остання поділена на кілька дворів: у Південному в часи ворожих набігів переховувалося населення міста; в Північному, або Гарнізонному, розташовувались казарми, конюшні й арсенал; найменш збережене Господарське пояснень не потребує. На Південному подвір’ї вцілів мінарет турецького “походження”. Поруч із ним - фундамент християнського храму ХІІ-ХІІІ ст… Суміш релігій, мов, культур - власне, це і є сучасна візитка древнього Аккермана-Білгорода.

“Найфотогенічнішою” частиною комплексу є Цитадель - зведена генуезькими купцями неприступна фортеця у фортеці, де жив комендант, розташовувались військові штаби та гареми турецьких намісників. До речі, коли Аккерман належав туркам (1484-1812), запорізькі козаки на своїх славетних човнах - чайках не раз здійсняли походи під стіни форпосту, і саме Цитадель донині приховує оттоманські скарби. Принаймні, так говорять легенди…

Понад століття тому, в 1896 році, Білгород-Дністровську, або Аккерманську, фортецю проголосили історико-архітектурною пам’яткою. В радянські часи тут було знято близько 30 фільмів, серед яких “Отелло”, “Капітан Немо”, “Мушкетери 30 років потому”… Нині ж фортечний комплекс “налагоджує” туристичну інфраструктуру, отже в його історії вкотре починається нова епоха…
Свого часу в Аккермані побували “батько історії” Геродот, старокиївські князі Кий, Ігор і Олег, оперний співак Шаляпін, поети Пушкін, Леся Українка й Адам Міцкевич. А сьогодні головні ворота старовинної фортеці (Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Ушакова, тел.: (04849) 249-36) гостинно розчинені для туристів з усіх куточків планети! Відвідати її можна щодня - з 8:00 до 20:00. Тож ласкаво просимо!

Як дістатися до Білгород-Дністровського?

З Одеси до Білгорода-Дністровського (80 км) курсують автобуси й електрички.
Купуйте квитки на сайті МАУ . По детальнішу інформацію телефонуйте за номером (044) 461-5050 в Києві та за номером 566 - для абонентів Київстар та UMC.

Читайте також:

• Одещина: Чорноморська перлина

@PANORAMA
фото Віталій Яременко

Цілий рік ми готуємось до літнього відпочинку, а коли нарешті приходить літо, вагаємось, що саме обрати – морські курорти, непідкорені гори чи старовинні міста. А от в Криму і море, і гори, і пам’ятки давніх культур існують поруч. На сході й на заході, на півдні й на півночі півострова є де відпочити, що підкорити і чим себе здивувати

В усі часи Крим притягував людей, як магнітом. По півострову розкидані залишки численних давніх стоянок, руїни давньогрецьких колоній, мури генуезьких фортець. А ще – чимало музеїв: Лесі Українки, Чехова, Гріна, Волошина, Айвазовського тощо. Адже благодатне море і непідступні скелі, величні палаци й приховані від сторонніх очей винні підвали квітучі, луги та безкрайні степи – все це дарує натхнення та умиротворення. Саме тому півострів щороку приймає кілька мільйонів туристів, і навіть ті, хто об’їздив півсвіту, визнають: Крим – неповторний!

Ворота до Криму

Справжнім центром півострова та його повітряними воротами є Сімферополь. “Місто, що збирає” – так його назва перекладається з грецької, тож не дивно, що герб Сімферополя прикрашає символічна бджола зі стільниками. Туристи ж зазвичай розпочинають мандрівки півостровом із Сімферополя, бо з нього виходять усі кримські маршрути.

Через вдале стратегічне розташування територія сучасного Сімферополя здавна була ласим шматком для різних народів. Ще в ІІІ ст. до н.е. там виникла столиця скіфської держави – Неаполь Скіфський. Сьогодні залишки давнього міста, в якому проживало кілька тисяч людей, є найстарішою пам’яткою Сімферополя. Розкопану скіфську площу, в центрі якої знаходиться масивна споруда з колонами, можна побачити неподалік вулиці Неапольської.

На зламі XV–XVI століть, коли до Криму прийшли монголо-татари, на чудовому й уже досить обжитому місці з’явилося поселення Ак-Мечеть – центр Кримського ханства. Про ті часи в Сімферополі нагадує одна з найдавніших на території України мечеть Кебір Джамі (вул. Курчатова, 4), зведена ще в 1508 році.

До більш пізніх пам’яток належить Воронцовський парк (або “Салгирка”) із садибою графа Воронцова неподалік вулиці Гурзуфської. Окрім того, в Сімферополі знаходяться Кримськотатарський театр (вул. Мендєлєєва, 5; тел.: (80652) 25-13-85), Кримська філармонія (тел.: (80652) 27-94-96), краєзнавчий музей (вул. Гоголя, 14; тел.: (80652) 25-25-11), художній музей (вул. К.Лібкнехта, 35; тел.: (80652) 27-54-04).

І дещо з сучасної географії. Напрочуд зелений Сімферополь, що за кількістю парків поступається лише Києву, розділяє найдовша в Криму річка Салгир. Затишний центр міста “заселяють” дво- та триповерхові будинки. Щовесни ж, коли цвітуть вишня, слива, персики та сакура, столиця автономії перетворюється на справжній сад!

Улюблений курорт

Слава найпопулярнішого кримського міста по праву належить Ялті. І справа не лише в найгучніших розвагах, яких тут просто безліч. Здавна на цьому місці селились різні народи, які й створили неповторний колорит міста і залишили по собі справжнє розмаїття визначних пам’яток.

Ще в І столітті н. е. на території сучасної Ялти розміщувалось таврське поселення, пізніше ж вона стала домівкою венеціанців, генуезців, турків та росіян. Одна з найбільших окрас міста – колишній Палац еміра бухарського (вул. Севастопольська, 12/43), зведений на початку ХХ століття в стилі мусульманських будівель Північної Африки. На березі гірської річки Учан-Су знаходиться інша масштабна пам’ятка – Римо-католицький костел з чудовим залом органної та камерної музики. Варто завітати і до музею української поетеси Лесі Українки (вул. Єкатерининська, 8; тел.: (80654) 32-55-25), яка, закохавшись у Крим, прожила в Ялті цілих три роки. Ну і, звісно ж, усіх без винятку завжди радо зустрічає ялтинська набережна, навколо якої й обертається життя міста. Тут цілодобово гуляють, вдихаючи запах моря, розважаються, вибирають сувеніри, влаштовують пікніки просто на березі.

Велика Ялта

Саме так називається територія південного узбережжя Криму від Гурзуфу до Форосу, що приваблює туристів з усього світу. Тут розташовані три найрозкішніших кримських палаци. В Алупці – Воронцовський, збудований як літня резиденція графа Воронцова й оточений чудовим парком. Лівадійський палац відомий насамперед як місце зустрічі Сталіна, Рузвельта та Черчилля в рамках Ялтинської конференції, а ще відомий завдяки своєму парку – одному з найбільших та найдавніших в Криму. Третій палац – Масандрівський – було зведено для Олександра ІІІ наприкінці ХІХ століття. Також Масандра славиться своїми чудовими винами…

На самому краю скелі мису Ай-Тодор знаходиться чи не найвідоміший символ Криму – Ластівчине гніздо, побудоване на початку минулого століття, але зовні схоже на середньовічний лицарський замок.

Велич кримських споруд підкреслює та відтіняє розмаїття рослинного світу півострова, майже з усіма представниками якого можна познайомитись в Нікітському ботанічному саду неподалік Ялти. А з Місхору дивовижна канатна дорога веде на одну з найвищих кримських вершин – Ай-Петрі, звідки відкривається фантастична панорама. Крім того, на Ай-Петрі знаходиться найвищий водоспад України – Учан-Су (98,5 м).

Одним із див Великої Ялти є невеличке містечко Гурзуф. Свого часу в ньому побували Федір Шаляпін та Антон Чехов, про яких тут лишилися згадки: скеля Шаляпіна та чеховська дача (вул. Чехова, 22). Поруч із Гурзуфом височіє Аю-Даг – Ведмідь-гора, яку теж вважають символом Криму. Варто побачити і крайню південну точку півострова – мис Форос із чудовим палацом і парком “порцелянового короля” ХІХ століття Олександра Кузнєцова. А ще тут є прикрашена італійськими мозаїками церква Воскресіння Христова та Байдарські ворота – арка, зведена на честь завершення будівництва траси Севастополь – Ялта в 1848 році.

На сході від Гурзуфу розташована Алушта. Свою назву вона успадкувала від візантійської фортеці VI століття – Алустон, оборонна башта якої ще й донині збереглася в центрі старого міста. Багато цікавого і на околицях Алушти: Мармурова печера – одна з найкрасивіших в Європі, найпотужніший кримський водоспад Джур-Джур та мальовнича гора Дімерджі.

Східний Крим

На сході півострова свої перлини – Новий Світ, Судак, Коктебель та Феодосія. В Новому Світі з унікальним мікрокліматом та неповторними гірськими краєвидами знаходиться відомий завод шампанських вин, заснований князем Голіциним, та музей історії виноробства (тел.: (806566) 3-29-21). Візиткою Судака є уславлена Генуезька фортеця ХІІІ століття (тел.: (806566) 2-10-29), з усіх зведених генуезцями – найбільша в світі. Коктебель по праву вважається батьківщиною дельтапланеризму (на горі Клементьєва встановлено обеліск з планером і відкрито музей планеризму) та колискою виноробства. Розташована ж поруч Феодосія тісно пов’язана з іменами письменника Олександра Гріна та художника-мариніста Івана Айвазовського, “чиї” музеї знаходяться на вулиці Галерейній (відповідно буд. 10 та буд. 2). Найцікавішими ж феодосійськими пам’ятками є Бастіон, або Башта Костянтина XIV століття поряд з вулицею Горького, та Вірменський храм Святого Сергія (біля вул. Леніна), в якому хрестився й вінчався Айвазовський.

Західний Крим

Севастополь відомий не лише своєю героїчною славою, але й неповторними краєвидами. Чи не наймальовничішим з них є заповідник Херсонес (вул. Древня, 1; тел.: 8 (0692) 24-14-15) – залишки колишньої грецької колонії. А одним з основних символів міста є пам’ятник затопленим кораблям, який “виростає” прямо з води біля Приморського бульвару ¬– на честь чорноморського флоту, в 1854 році навмисно затопленого, щоб англо-французькі кораблі не пройшли в гавань. В центрі ж, на березі південної частини севастопольської бухти, приваблює Графська пристань, яку всього за місяць спорудили ще в 1783 році…

Про героїчні події, учасником яких місто було під час російсько-турецької та Другої світової воєн, розповідають Панорама оборони Севастополя (тел.: (80692) 57-97-86), діорама Сапун-гора (тел.: (80692) 54-40-70), що нагадує про штурм гори 1944 року, та Малахів курган – фортифікаційні споруди середини ХІХ століття (тел.: (80692) 36-67-51). Найчарівнішими ж природними перлинами міста є бухта Ласпі та мис Фіолент із кришталево чистою морською водою.

Маленьке містечко Балаклава під Севастополем раніше було закритим для відвідування – через єдиний в Україні завод по ремонту підводних човнів, який зараз навіть можна оглянути. Як і залишки генуезької фортеці Чембало, що знаходяться на краю Кріпосної гори.
Також варті відвідин міста Євпаторія та Саки, відомі своїми неповторними лікувальними властивостями: перше – завдяки солоній воді Мойнакського озера, друге – завдяки цілющим грязям Сакського озера.

Степовий Крим

Кримську природу традиційно асоціюють з ландшафтом морського узбережжя, проте анітрохи не поступається морським краєвидам і степовий Крим. Ви переконаєтесь у цьому, побувавши в колишній столиці Кримського ханства – Бахчисараї, оглянувши Ханський палац та місто-фортецю Чуфут-Кале, датою виникнення якого вважають далеке VI століття. А затока Сиваш, яку перетинають усі транспортні магістралі Криму, не менше моря славиться своїми цілющими солями та грязями… Словом, не вагайтеся і прямуйте до Криму, де на вас чекає воістину унікальне поєднання моря, гір, степових просторів і пам’яток давніх культур!

Де зупинитись і відпочити

Готель “Україна”
Розташований у центрі Сімферополя, пропонує люкси, напівлюкси та звичайні номери, серед додаткових умов – паркінг та смачна кухня готельного ресторану.
Адреса: м. Сімферополь, вул. Рози Люксембург, 7; тел.: (80652) 51-01-65

Готель “Севастополь”
Триповерхова будівля в серці Севастополя, номери люкс та напівлюкс із видом на море.
Адреса: м. Севастополь, вул. Рахімова, 6; тел.: (80692) 54-36-82

Трактир 1854 року
Один з найпопулярніших ресторанчиків Севастополя, “Трактир” порадує стилізованим інтер’єром часів Кримської війни та найсмачнішими в місті рибними стравами.
Адреса: м. Севастополь, вул. Велика Морська, 8; тел.: (80692) 54-47-60

Готель “Ореанда” *****
Стоїть просто на набережній Ялти. Для вас – люкси, напівлюкси, апартаменти, басейн, фітнес-центр та організація екскурсій.
Адреса: м. Ялта, вул. Леніна, 35/2; тел.: (8 0654) 27-42-27

Готель “Лідія”
У самому центрі Феодосії. Комфортабельні люкси, спортзал, конференц-зал, організація екскурсій, послуги з дайвінгу та прогулянки на яхті.
Адреса: м. Феодосія, вул. Лібкнехта, 13; тел.: (80656) 23-15-49

Готель “Україна”
Знаходиться у центрі Євпаторії. Пропонує люкси та напівлюкси, організацію екскурсій та смачну кухню.
Адреса: м. Євпаторія, вул. Леніна, 42/19; тел.: (806569) 36-504

Як дістатися

Міжнародні Авіалінії України пропонують прямі щоденні рейси двічі на день з Києва до Сімферополя. Також можна скористатися прямими рейсами Берлін-Сімферополь (щовівторка) та Франкфурт-Сімферополь (щочетверга та щосуботи). По детальнішу інформацію звертайтеся за тел.: (044) 581-5050 або завітайте на сайт МАУ: www.flyUIA.com.

Читайте також:

• Скарби підводного Криму
• Феодосія
• Лівадія
• Дива Балаклави
• Демократичний Херсонес

© PANORAMA

Одещина – одна з небагатьох областей України, життя якої нерозривно пов’язане з Чорним морем. Протягом віків її територія не раз опинялася на перетині різних культур, завдяки чому тут є чимало пам’яток архітектури та визначних місць, здатних здивувати мандрівників з усього світу. Сама ж Одеса славиться своїм неповторним колоритом та унікальним місцевим гумором

За легендою, засновником Одеси та її першим мером був герцог де Ришельє. Француз за походженням, він вирішив створити місто, гарніше за Париж. До столиці Франції герцог трохи не дотягнув, але той факт, що він створив місто, унікальне за своєю красою та неповторністю, сумнівів не викликає.
Офіційним роком народження Одеси вважається 1794 рік, втім історики стверджують, що місто з’явилося раніше. На початку ХV століття на його нинішній території існувало татарське поселення Качибей. Невдовзі турки зруйнували його та на свій манер перейменували у Хаджибей. А під час російсько-турецької війни місто захопили росіяни, керовані іспанцем Хосе де Рібасом. Саме так перлина Чорного моря і розпочала свою історію…

Одеса – одне з п’яти міст України з населенням понад мільйон жителів. І хоча мешкають тут українці, росіяни, євреї, греки, болгари, молдовани, румуни та ще безліч народностей, свою національну приналежність усі вони визначають як “одесити”. Втім, у місті, якому виповнюється 211 років, мирно співіснують не лише люди різних національностей та віросповідань, але й старовинні будівлі в стилі бароко й ультрамодні сучасні споруди. А на території Одеської області, яка межує з Румунією та Молдовою, збереглися пам’ятки грецької, турецької та болгарської культур.

Візитні картки Одеси

Як і кожне велике місто, Одеса пишається багатьма визначними пам’ятками. Найвідоміші з них – вулиця Дерибасівська, Потьомкінські сходи та пам’ятник Дюку де Рішельє.

Дерибасівська – серце Одеси – отримала своє ім’я на честь вже згадуваного Хосе де Рібаса, котрий залишив яскравий слід у розбудові міста й заснував тут чудовий порт. Пам’ятник Дюку де Рішельє, створений відомим скульптором Іваном Матросом, знаходиться на Приморському бульварі, який є одним з найкращих в Україні архітектурних зразків класицизму та відкриває величну панораму на Одеський порт. З одного боку бульвар замикає Думська площа, з іншого – Палац графа Воронцова. Від пам’ятника Дюку вниз до Морського вокзалу ведуть легендарні Потьомкінські сходи. Ці 192 сходинки колись подарував своїй дружині Єлизаветі граф Воронцов, проте теперішньою назвою вони завдячують тріумфальному радянському фільму “Броненосець Потьомкін”. Іншими предметами гордості одеситів є зведений 1968 року Морський вокзал (вул. Приморська, 6, тел.: (0482) 22-32-11), що нагадує за формою велетенський корабель з численними палубами, та Одеський порт (Митна площа, 1, тел.: (0487) 29-34-11, www.port.odessa.ua), причали якого простяглися довше як на кілометр і здатні  приймати одночасно до семи лайнерів.

Культурний центр

Одним із найяскравіших у світі взірців віденського бароко по праву вважається Одеський театр опери і балету (пров. Чайковського, 1, тел.: (0482) 22-49-04, www.opera-ballet.tm.odessa.ua). З моменту першої вистави у 1810 році він приймав на своїй сцені легендарних Петра Чайковського, Сергія Рахманінова, Федора Шаляпіна, Соломію Крушельницьку. Не менш гучними іменами може похвалитися й Російський драматичний театр (вул. Грецька, 48, тел.: (0482) 22-72-50, www.rusteatr.odessa.ua), в якому виступали Марія Заньковецька, Елеонора Дузе, Сара Бернар!

Про бурхливу історію міста можна дізнатися аж в 15 музеях. Приміром, в Археологічному (вул. Ланжеронівська, 4, тел.: (0482) 22-63-02, www.arhaeology.farlep.odessa.ua), будівля якого стала першою в Одесі громадською спорудою, створеною спеціально під музей. В його експозиції – 160 тисяч експонатів, в тому числі такі унікальні речі, як “златник” – монета князя Володимира, скіфські прикраси та предмети побуту давньогрецьких колоній…

Столиця гумору

В Одесі пліч-о-пліч знаходяться речі, співіснування яких, на перший погляд, може здатися дивним. Так, поряд з вишуканими архітектурними ансамблями та видатними пам’ятками мистецтва розташувався Привоз – великий одеський ринок, єдиний і неповторний у своєму роді. Його спорудження відбувалося в декілька етапів: першу частину звели на Привозній площі у 20-х роках ХІХ століття, чотири ж двоповерхові будівлі “Фруктового пасажу” – майже сто років потому. Тоді газети з властивим одеським гумором писали: “Наш Париж поповнився ще одним пасажем”.

До речі, про гумор. Щороку 1 квітня в Одесі проходить веселе свято – Гуморина, одеські ж анекдоти вже давно перетворилися на окремий жанр. Цілком в одеському дусі пам’ятник 12-му стільцю, що на Дерибасівській, з викарбуваними крилатими фразами Остапа Бендера (героя відомого твору Ільфа і Петрова “12 стільців”). Не менш цікавий і пам’ятник апельсину на розі Пушкінської та Ланжеронівської. Такої честі цей фрукт удостоївся за… врятування Одеси. Коли цар Павло, син Катерини ІІ, прийшовши до влади, хотів припинити фінансування міста, кмітливі одеські купці відправили йому в подарунок досить екзотичні на той час помаранчі. Правителю вони дуже сподобалися – і Одеса отримала фінансову допомогу…

Прямі вулички Одеси креслять на її карті велетенське павутиння, а в ньому ховаються тисячі колоритних двориків, без яких це місто просто неможливо уявити. Як і без чудових пляжів – Аркадії, Лонжерону, Лузанівки тощо. Радимо відвідати ще й Затоку – відоме курортне містечко під Одесою.

Перлини Одещини

Справжню скарбницею для допитливих мандрівників й є Одеська область. Так, у Білгород-Дністровському знаходяться Генуезький замок ХIV століття і збудована на руїнах грецького античного міста Тіра Акерманська фортеця того ж періоду. Ззовні обнесена глибоким ровом, вона з двох боків омивається лиманом, і з 35 її башт 20 збереглися донині. Заслуговують на увагу й інші місцеві пам’ятки: підземна церква Іоанна Сучавського, вірменська та грецька церкви.

Варто оглянути також містечко Болград, що на кордоні з Молдовою. Заснували його болгари, які шукали порятунку від турецького ярма, втім археологи знайшли тут залишки стародавніх поселень ще IV–I тис. до н.е. (!) та слов’янське городище Х–ХІ століть. Не залишать вас байдужими і мавзолей Івана Інзова, котрий опікувався справами болгарських переселенців, Свято-Миколаївська церква та Преображенський собор.

Воістину унікальним місцем Одещини є Вилкове – так звана “українська Венеція”. Знаходиться воно на кордоні з Румунією, в зоні Дунайського біосферного заповідника, в гирлі цієї ріки. До речі, саме в цьому невеликому містечку стоїть пам’ятник нульовому кілометру Дунаю, який впадає в Чорне море. Вилкове перетинають численні канали та протоки, і навіть центральна вулиця називається Білгородським каналом, а основним засобом пересування є човни. За радянських часів це прикордонне місто було “закритим”, але з 1992 року в’їзд сюди – вільний.

Чимало визначних пам’яток знаходиться в порту Ізмаїл. Головною з них є Мала Мечеть – єдина споруда XVI століття, яка збереглася до наших днів від турецької фортеці Ізмаїлу, що була найгарнішою в тогочасній Європі. Цікаво, що винуватцем її руйнування був Олександр Суворов, проте в місті є музей і пам’ятник цьому видатному полководцю.

А в селі Нерубайське зберігся унікальний підземний Музей партизанської слави. Це відомі одеські катакомби, що простяглися від села аж до самої Одеси і розгалуженою сіткою “проходять” під містом 2,5 тисяч кілометрів! Саме через Нерубайські катакомби під час Великої Вітчизняної війни партизани підтримували зв’язок зі своєю окупованою “перлиною”…

Перелічити всі скарби Одеси й області нелегко – легше просто приїхати та побачити їх на власні очі. Тож чорноморська столиця гумору і гарного настрою чекає на вас!

Де зупинитися і відпочити

Готель “Лондонський”****
Заснований ще в середині ХІХ століття, цей готель, розташований неподалік Потьомкінських сходів, пропонує президентський люкс, люкси, напівлюкси, одно- та двомісні номери, бізнес-центр, паркінг, ресторан з європейською та японською кухнею, а також організацію екскурсій.
Адреса: м. Одеса, Приморський бульв., 11, тел.: (0487) 38-01-03

Готель “Аркадія Плаза”*****
Знаходиться в курортній зоні Аркадії. До ваших послуг люкси, напівлюкси, одно- та двомісні номери, казино, басейни, сауни, тенісні корти, фітнес-центр і, звісно ж, ресторан “Le Duc”.
Адреса: м. Одеса, вул. Посмитного, 1, тел.: (0482) 34-18-00

Готель “Palace Del Mar”
На березі Чорного моря, та ще й в самому серці Одеси, у відреставрованій пам’ятці архітектури розмітився чудовий готель. У ньому є пентхаус, президентський люкс, люкси, напівлюкси, одно- та двомісні номери; басейн, парк, тенісний корт, бізнес-центр.
Адреса: пров. Хрустальний, 1, тел.: (0482) 30-19-00

Ресторан “Дежавю Ля Мер”
Дуже колоритний заклад з інтер’єром, стилізованим під радянські часи: старі платівки, пропелери, мотоцикл… Кухня – європейська, з акцентом на морепродукти.
Адреса: м. Одеса, вул. Троїцька, 50, тел.: (0482) 37-75-74

Готель “Південний”
Розташований у самому центрі Білгород-Дністровського. Є напівлюкси, одно- та двомісні номери, ресторан.
Адреса: м. Білгород-Дністровський, вул. Шевченка, 1, тел.: (04849) 25-940

Готель “Корчма”
Напрочуд оригінальний готель у стилі бессарабського подвір’я. Одно- та двомісні номери, індивідуальне меню в ресторані, сауна, паркінг.
Адреса: Одеська область, Ізмаїльський район, село Стара Некрасівка, вул. Жовтнева, 38, тел.: (04841) 49-434

Готель “Гостинний двір”
У центрі Ізмаїлу, в будиночку, який є архітектурною пам’яткою, розташувався невеличкий готель усього на три номери – люкс, напівлюкс та одномісний номер. Є паркінг.
Адреса: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Бендерська, 41, тел.: (04841) 20-490

Як дістатися

Міжнародні Авіалінії України пропонують рейси із Вени до Одеси.
Придбайте квиток на сайті МАУ (www.flyUIA.com) за найкращими тарифами.

Читайте також:

• Аккерман. Велич Білої фортеці.

Любов Куц © PANORAMA

Таємниці морських безодень віками приваблюють людей - і тисячі сміливців з усього світу постійно поповнюють армію любителів підводного плавання. На Землі безліч дивовижних глибинних куточків, проте зовсім не обов’язково шукати підводну екзотику “за тридев’ять земель”: чорноморське узбережжя України причарує навіть найдосвідченіших драйверів

Якщо душа бажає відпочинку з домішкою “глибинного” екстріму, тоді вирушайте на Кримський півострів. Морські хвилі ласкаво обійматимуть вас, чорноморське дно охоче розкриє численні історичні таємниці загиблих кораблів і минулих епох, продемонструє незвичайної краси підводні ландшафти, печери та вулкани, а також “представить” морських мешканців… І навіть якщо триватиме підводна казка недовго, враження від неї залишаться на усе життя.

Таємниці “реків”

На дні Чорного моря, наче в музеї, надійно зберігаються “реліквії” воєнних років, названі “реками” (від англ. wrecks - затоплені об’єкти, останки кораблів, літаків тощо). Величезна кількість кораблів залишилась у чорноморських водах південно-західного Криму, від мису Луколл до мису Сарич, протягом Кримської війни, що прокотилася півостровом у 1853-1856 роках. Тільки під час урагану у листопаді 1854 року в Балаклавській бухті затонуло 60 англійських, французьких та турецьких суден, що готувалися до обстрілу міста-фортеці Севастополя. Саме тоді море навічно забрало в свої обійми гордість англійського флоту - парусний фрегат “Принц”, що привіз англійським солдатам, котрі воювали в Криму, продукти, одяг, медикаменти і… золотом та сріблом 20 тисяч фунтів стерлінгів для виплати платні . Легенда про десятки бочок, доверху наповнених золотом, і досі приваблює шукачів скарбів з усього світу, а сам пароплав для більшої інтриги давно перейменували у “Чорного принца”.
Інша дивовижна “здобич” кримського підводного царства - англійський фрегат, назва якого і досі залишається загадкою, який відправився на дно з не менш цінним за золото вантажем - безліччю пляшок вина та коньяку, за що дайвери охрестили його “П’яним Джеком”. Сьогодні в уламках судна можна відшукати пляшечку гарячливого напою вже вікової витримки.
На глибині 6-25 м знайшли вічний спокій також інші герої Кримської війни: легендарний “Лорд Реглан” та чарівна “Герцогиня Глендалоуг“, величні вояки “Ганг“, “Піренеї” та “Лондон“…
Чимало слідів залишила у кримських водах і Велика Вітчизняна війна. В 1943-му в районі Севастополя затонув німецький корабель “Santa-Fe”, що тримав на борту 12 гармат, розроблений під особистим контролем Гітлера винищувач танків і 1278 тонн боєприпасів та авіабомб. Після війни небезпечні предмети “поприбирали” з останків корабля, зробивши його абсолютно безпечним і дуже цікавим об’єктом підводних екскурсій.

Поруч із ним “cпочиває” німецький мисливець за підводними човнами UJ102. Його палубна частина збереглася так добре, що дайвери-професіонали легко розшукають там колись грізні гармати.
Незабутні враження подарує також візит до Балаклави - невеликого містечка під Севастополем. У місцині під назвою Мраморна балка за радянських часів знаходилося стрільбище для підводних човнів, а сьогодні можна побачити уламки розбитих мішеней та невдало випущені торпеди, що потрапили на доступні для дайвінгу глибини. Радимо відвідати і розташований прямісінько всередині гори неподалік Балаклави колишній завод з ремонту підводних човнів і пропливти з’єднаними штучним каналом спеціальними водними ходами для них.
Унікальним підводним експонатом є єдиний у світі пристрій для закладення підводних мін, напередодні Великої Вітчизняної війни, встановлений у Балаклавській бухті, аби загородити вхід ворожим кораблям. Ще одним цікавим місцем для підводних екскурсій є довжелезна 50-метрова шхуна, яка від вибуху затонула в районі Голубої бухти на глибині 20 м. До речі, саме у цій бухті відомий режисер Геннадій Казанський у 1961-му відзняв декілька епізодів фільму “Людина-амфібія”, що нині вважається класикою радянського кіно.
Неподалік від Генуезької фортеці (м. Судак), в загадковій місцині під назвою Шайтан, усе дно так густо усіяне металічними уламками шхун, що навіть компас відмовляється працювати…
Побачити всі ці диковини або навіть сфотографуватися на їхньому тлі - мрія багатьох підводників. Тож озброюйтеся аквалангом і вирушайте підкоряти чорноморські глибини!

Підводне царство

Справжнім витвором найталановитішого митця - Природи - є кримські підводні пейзажі. В 300 м від мису Сарич на глибині від 8 до 21 м “цвіте” фантастичний кам’яний сад. Замість дерев - химерні глиби діаметром від 1 до 10 м, а поміж ними численні гроти, розщілини та підводні будиночки. І хоча деякі місця дозволено досліджувати лише дайверам з чималим стажем, в цілому ж це унікальне місце доступне навіть зовсім новачкам.
Біля мису Ай-Я на невеликих глибинах розкинувся інший сад - з величезними валунами, що колись упали зі скель, а ще з підводними алеями та чудовими затишними гротиками з просторими глибинними залами. Любителі полоскотати собі нерви можуть поплавати уздовж сусідньої стрімкої скелі. Щоправда, цей “атракціон” пропонується лише найсміливішим, які не будуть жахатися, побачивши унизу темну безодню, а зверху - нависаючу скелю.
Своєю підводною красою вражає і мис Фіолент. Тут є печери, гроти та піщані галявинки, що ховаються поміж нагромаджень каменів. А неподалік від берега дайверів підстерігає… “Акуляча голова” - саме таку назву отримала дивовижна місцина, де величезний камінь, нагадуючи справжнього морського хижака, виступає над водою. Води мису багаті також на цікаві “трофеї”, адже в давні часи об круті прибережні скелі тут розбився не один корабель.
Що ж до “володарів” і “громадян” підводного світу, то під час подорожі ви неодмінно їх усіх зустрінете: веселих дельфінів, зграйки кільки, кефалі чи білуги, і морських собачок, і йоржів, і крабів, і медуз…

Античне місто

Унікальним історичним куточком Кримського півострова є античне місто-фортеця Херсонес Таврійський. Завдяки підводним екскурсіям тепер можна споглядати не тільки його наземну, але й “затоплену” частину. Пропливаючи міськими кварталами давнього Херсонесу, що зараз знаходяться на глибині 12-18 метрів, можна побачити оборонні спорудження з баштами та дзвіницями; кімнати, з’єднані між собою лабіринтами коридорів, залишки стін та велику кількість пам’яток культури ще давніших цивілізацій. А серед залишків фортечних споруд, поблизу берега, ще й досі знаходять уламки кераміки раннього середньовіччя.
До речі, в акваторії Херсонесу знайдено чи не найбільший в Чорному морі корабельний цвинтар. Причому точної кількості “загиблих” ніхто не знає. Мис Херсонес здобув майже таку саму славу, як і “бермудський трикутник”, адже судна, перетнувши Чорне море, на вході в бухту розбивалися об рифи, так і не діставшись берега. Варто зазначити і те, що “херсонеський трикутник” є унікальним археологічним заповідником. Окрім корабельних уламків, морське дно зберігає тут величезну колекцію якорів, що їх залишали давні мореплавці, намагаючись врятувати свої кораблі. Навряд чи ще десь в одному місці можна побачити стільки різноманітних якорів - і свинцеві якірні штоки римського періоду, і кам’яні античні, і ковані залізні епохи середньовіччя…

У пошуках скарбів

За всю історію мореплавства у Чорному морі затонуло близько 60 тисяч суден. Важко навіть уявити, які скарби поховані на морському дні! Тільки в період з 1984 по 1991 роки водолази підняли срібних і золотих монет, перснів, ланцюжків та інших дорогоцінних речей більше ніж на 2 млрд доларів.
Монети і золоті злитки, що їх і донині відшукують в уламках затонулих кораблів, допомагають з’ясувати “національність” останніх і дату їх трагічної загибелі. Найкоштовнішими знахідками виявились скарби іспанських кораблів, загиблих переважно від рук чорноморських піратів.
Іншими унікальними знахідками, що зустрічаються у кримських водах, є амфори, здебільшого грецького, римського та фінікійського походження. Дослідники вважають, що вони могли бути або вантажем, або частиною спорядження затонулих античних кораблів. Після використання вмісту посудини просто викидали за борт. Тож, можливо, і вам пощастить знайти амфору або хоча б її уламки.
А головне, що, подорожуючи морськими глибинами, забуваєш про розмірене наземне буття, відчуваєш ні з чим незрівнянне відчуття невагомості, шалений азарт відкриття таємниць підводного світу і вдосталь насолоджуєшся “глибинним” адреналіном… Тож вирушайте в захоплюючі подорожі - і скарби чекають на вас!

Дайвінгові центри Криму.

Аквамарін
м. Севастополь, Балаклава, набережна Назукіна, 5, www.voliga.ru, aquamarine-balaklava@rambler.ru, тел.: (0692) 53-0352.
“П’ятизірковий” дайвцентр “Аквамарін” пропонує повний комплекс послуг з підводного плавання, в тому числі понад 40 місць для занурення, серед яких “реки”, підводні гроти, печери, нависаючі стінки та кам’яні сади; дайвсафарі яхтами в район півострова Тарханкут і участь в археологічних експедиціях. Для сертифікованих дайверів розроблено спеціальні програми різної складності (в тому числі нічний дайвінг), а початківцям пропонуються курси підводного плавання за програмами PADI, причому лише за 5 днів можна отримати міжнародний сертифікат. У дайвцентрі можна придбати чи орендувати аквалангістське спорядження.
Серед інших послуг центру - розміщення дайверів у готелях та наземне екскурсійне обслуговування.Альфа
м. Севастополь, площа Нахімова, 2, www.diving-tour.com, navigatorz@km.ru, тел.: (0692) 55-0543.
Центр пропонує дайвінг-тури по “реках”, що залишила Кримська та Велика Вітчизняна війни, занурення в акваторії античного Херсонесу, відвідання кам’яних садів, гротів та печер, пошуки загублених скарбів у складі археологічних експедицій. Розроблено комбіновані кількаденні дайвінг-сафарі, під час яких пропонується занурення у наймальовничіші підводні куточки Кримського півострова та півострова Тарханкут. Навчання підводному плаванню дітей з 10-12 років, а також курси підводного плавання для дорослих за системами PADI, CMAS, СIDIP. Занурення без акваланга на затримці дихання за системою АПНОЄ.

Крим-Марина-Сервіс
м. Севастополь, вул. Адмірала Октябрьського, 12, www.cmsdive.com.ua, cms@cmsdive.com.ua, тел.: (0692) 54-0501, 54-3357.
Проводить екскурсії на різні підводні об’єкти часів Кримської та Великої Вітчизняної воєн з оглядом наймальовничіших підводних куточків Криму. Навчання підводному плаванню за системою CEDIP (підвищення кваліфікації драйверів) з видачею міжнародного сертифіката; спеціалізується на проведенні водолазних робіт різної складності.

Як дістатися

МАУ пропонує регулярні рейси з Києва до Сімферополя.
Влітку Ви можете скористатися рейсами з Берліну або Франкфурта до Сімферополя.

Читайте також:

• Демократичний Херсонес
• Крим: райський півострів
• Демісезонні розваги в Криму
• Феодосія
• Дива Балаклави