© PANORAMA 2005
Львівщину - душа і серце України… Важко знайти в нас регіон, який перевершив би цей край за розмаїттям і кількістю туристичних принад. Тут вам Карпати, Мале Полісся, бальнеологічні курорти світового значення, десятки старовинних замків, самобутніх міст таі містечок і, звісно ж, перлина Західної України - Львів
Місто Лева можна без перебільшення назвати квінтесенцією старого європейського міста в нашому, українському прочитанні. Перша документальна згадка про Львів датується 1256 роком, заснував же місто князь Данило Галицький, котрий назвав його на честь сина Лева. Ось чому мало не на кожному кроці та на безлічі будівель старовинного міста вам зустрічатимуться великі й маленькі скульптури та зображення левів. Взагалі ж, “страву” під назвою “старий Львів” треба замовляти цілком, але куштувати маленькими шматочками. Адже кожний із них має свій неповторний смак та історію, застиглу в середньовічних храмах, старих кам’яницях, міцній бруківці, запашних кав’ярнях і мистецьких ідеях, що багато століть складають основу львівського повітря, яким дихає чиста душа України…
Подих історії
Оглядини старого міста слід розпочати з площі Ринок. Ще з кінця XIV ст., коли Львів був завойований польським королем Казимиром ІІІ, ця площа стала віссю, навколо якої й досі обертається львівське політичне, економічне та культурне життя міста. В центрі архітектурного ансамблю височіє 65-метрова вежа Міської ратуші (пл. Ринок, 1), вхід до якої надійно охороняють два кам’яних леви. Тим, хто наважується подолати З90 сходинок до її верхівки, відкривається дивовижний краєвид міста. Усі чотири кути площі Ринок прикрашають скульптури античних богів та богинь. А її зовнішній контур утворюють 44 різних за часом і стилем (ренесанс, ампір, бароко) будівлі. Найбільш імпозантною з них вважається збудований 1580 року Палац Корнякта (пл. Ринок, 6), у дворі якого знаходиться знаменита триярусна аркадолоджія - так званий Італійський дворик з відомою кав’ярнею.
Поруч із площею Ринок міститься Латинський кафедральний собор, або Катедра (Кафедральна пл., 1). Закладений 1360 року, його називають найстарішою недобудовою міста, адже за первісним планом передбачалося звести ще одну вежу… Позаду Катедри знаходиться суцільно вкрита барельєфами як зовні, так і всередині каплиця Боїмів (1609-1615 роки) - виняткове явище східноєвропейської архітектури.
Неподалік площі Ринок ось уже 270 років працює воістину унікальна Аптека-Музей (вул. Друкарська, 2), інтер’єр якої практично не змінився від дня заснування. На масивних дубових полицях вишикувався скляний та порцеляновий аптечний посуд, у підвалах же зберігається цікава колекція старовинного фармацевтичного обладнання. А найближчий “сусід” аптеки - Домініканський костел середини XVIII ст. (вул. Ставропігійська, 1) - є найвеличнішим взірцем архітектури в стилі бароко.
Незабутнє враження залишає і споруджена в 1572-1578 роках 60-метрова вежа Корнякта (вул. Підвальна, 9). На тій самій вулиці в Міському арсеналі (будинок №5) функціонує Музей зброї, а трохи далі (Підвальна, 13) знаходиться Королівський арсенал, який з 1939 року виконує функції державного архіву. Та й у Пороховій вежі (Підвальна, 47) уже давно зберігають не порох, а мистецькі твори: будівля зі стінами завтовшки майже три метри прихистила виставкову залу Будинку архітектора.
Візитки Львову
У XV-XVIII ст. Львів відігравав значну роль у розвитку середньовічної культури. Так, заснований у 1661 році Львівський університет був одним із перших в Центральній Європі. У Львові ж завдяки першодрукарю Івану Федорову було видано й перші в Україні друковані видання “Апостол” і “Буквар“.
Однією з найдавніших львівських споруд є Вірменський собор (вул. Вірменська, 7), мистецьку цінність якого становлять скульптурні групи XV ст. Сама ж вулиця Вірменська - справжній музей унікальних пам’яток архітектури. Найцікавішим є будинок “Пори року” (під №23), на фасаді якого зображено 12 знаків зодіаку, всі пори року та Хроноса, котрий відлічує час…
Важко собі уявити силует Львова без величного барокового собору Святого Юра (пл. Святого Юра, 5), зведеного в 1744-1770 роках на місці, де іще за княжої доби жили печерні монахи. Іншим символом міста є його найвища точка (410 м над рівнем моря) - гора Високий Замок, де колись знаходилась резиденція князя. З вершини гори чудово видно історичний центр, смугу паркової зони і ряди новобудов ближче до обрію. Особливо чарівним цей краєвид буває вранці та на заході сонця.
Ввечері ж центр львівського життя зміщується в бік центрального проспекту Свободи, де в світлі чудернацьких ліхтарів прогулюються або ж чекають початку вистави в Академічному театрі опери та балету ім. Івана Франка (пр. Свободи, 28) ошатні львів’яни.
І ще одна візитка міста, про яку просто неможливо не згадати, - це напрочуд запашна львівська кава. Подібну за смаком можна знайти хіба що в столиці Австрії. Воно й не дивно, адже саме уродженець Львівщини Юрій Кульчицький відкрив у Відні першу в Європі кав’ярню “Під блакитною пляшкою“. Сучасні ж львів’яни склали чудову приказку: “Все починається з кави - ранок, справи, кохання”. І вони мають рацію!
“Золота підкова”
Три древніх українських міста утворили одну з найбільш знаних у Львівській області туристичних атракцій - “Золоту підкову“.
На її південному краї знаходиться Золочів. У XVII ст. тут на місці дерев’яного укріплення постав величний замок Собеських, на території якого звели два палаци: один в ренесансному стилі, другий, Китайський, - у східному.
На північному краї Підкови розкинувся один із наймальовничіших в Україні - Олеський замок. На його території діє відділ Львівської картинної галереї (тел.: (03264) 2-52-80), частину ж експозиції розміщено в Монастирі капуцинів, що навпроти замку.
Дуга “Золотої Підкови” вигинається на схід, де між пагорбів масиву Вороняки знаходиться Підгорецький замок XVII ст., який по праву називають українським Версалем, а навпроти нього стоїть костел св. Йосифа і Воздвиження (XVIII ст.).
Варто згадати також замок Яна ІІІ Собеського (XVI ст.). Найбільша споруда Жовкви, він займає домінуюче положення в ансамблі центральної площі, до якої входять іще майже 300-річні Парафіяльний костел та костел св. Лаврентія. А в 12 км від цього міста знаходиться відомий усім українським паломникам Крехівський монастир отців-василіян, що є яскравим взірцем церковної оборонної архітектури. Не менш уславлений Унівський монастир-фортецю, що в селищі Межигір’я (Унів), ще 1400 року заснував князь Федір Любартович.
У 20 км на південь від Львова розташоване чудове містечко Свірж із надзвичайно красивим замком князів Свірзьких (XV ст.) Його велична біла споруда, оточена ставами, знайома нам по багатьох кінофільмах, зокрема по “Трьох мушкетерах” за романом О. Дюма…
Містечка, гори, води
Перебуваючи на Львівщині, обов’язково огляньте й старовинні галицькі міста. Так, Самбір вважається одним із центрів самобутньої народності бойків. Ґрунтовна експозиція про їхнє життя та побут чекає на вас у музеї “Бойківщина” (вул. Чайковського, 4; тел.: (03236) 3-22-94).
Місто Дрогобич, що постало на згарищах селища Бич (звідси й назва - другий Бич), можна назвати “карпатським Феніксом”, адже воно не раз відроджувалось та занепадало, швидко багатіючи під час соляної та нафтової лихоманок і так само швидко зубожіло, коли копалини вичерпували. Його найвизначнішими пам’ятками є закладений у XIV ст. костел св. Бартоломея та церква св. Юра, перевезена до Дрогобича у XVII ст..
І, нарешті, Карпатські гори. Перерізаючи Південний захід Львівщини, вони створюють усі умови для активного відпочинку та туризму. Дуже популярні серед лижників та сноубордистів стрімкі схили селища Тисовець. Але “столицею” зимових видів спорту вважається селище Славсько (www.slavsko.com), розташоване неподалік міжнародної траси Львів-Чоп. Тут є десятки гірськолижних трас різної складності, понад 20 баз відпочинку та сотні котеджів і приватних готелів.
Знана Львівщина і своїми лікувальними водами: трускавецькою “Нафтусею” (довідки за тел.: (03247) 6-60-60), відомою далеко за межами нашої держави, моршинськими мінеральними водами (довідки за тел.: (03260) 6-05-60), “аналогічними” водам Карлових Вар та Вісбадена, та немирівськими сірководневими, подібними водам італійської Мацести…
Львівщина з усім її розмаїттям атракцій для розуму та почуттів знайде чим полонити найвибагливіших гостей. Та, як і кожна душа, вона містить у собі ще чимало таємниць…
Де зупинитись і відпочити?
Готель “Жорж”
Готель-легенда, що функціонує в самому серці Львова вже понад 200 років. Для вас - номери люкс, напівлюкс та звичайні.
Адреса: м. Львів, вул. Міцкевича,1; тел.: (0322) 72-59-52.
Готель “Гранд”
Один із найкращих готелів просто в центрі міста. До ваших послуг - номери люкс, напівлюкс, смачна кухня готельного ресторану, бізнес-центр, закритий басейн, джакузі тощо.
Адреса: м. Львів, просп. Свободи, 13, тел: (032) 727-655.
“Світ кави”
Кав’ярня із видом на Кафедральний собор, в якій пропонують надзвичайний вибір кави і тістечок, є одним з найулюбленіших місць заможних львів’ян.
Адреса: м. Львів, пл. Катедральна, 6; тел.: (0322) 97-56-75.
Готель “Тустань”
Дуже комфортабельний готель у центрі Дрогобича. Окрім “люксів”, є також одно-, дво- та тримісні номери.
Адреса: м. Дрогобич, вул. Шевченка, 2; тел.: (03244) 2-00-49.
Готель “Жовква”
У розташованому в самому центрі міста готелі на вас чекають “напівлюкси” та звичайні номери.
Адреса: м. Жовква, вул. Львівська, 50; тел.: (03252) 2-18-68.
База відпочинку “Бойківщина”
Для вас - комфортабельні “люкси” та “напівлюкси”, смачна їжа й трансферні послуги.
Ареса: с. Славсько, вул. І. Франка, 4; тел.: (03251) 4-13-64, 4-11-57.
Бюро найму приватних помешкань
Допоможе швидко та якісно знайти помешкання в місті Трускавець.
Адреса: м. Трускавець, вул. Шевченка, 5; тел.: (03247) 5-44-13.
Як дістатися Львову?
МАУ пропонують прямі рейси та зручні стиковки до 300 країн світу.
По детальнішу інформацію звертайтеся за телефоном у Києві (044) 581-5050 або завітайте на сайт МАУ
Читайте також:
1396 року Мукачево дістається подільському князю Федору Корятовичу. Вельможа укріплює замок, обносить ровом і перетворює на свою резиденцію. А під Старою баштою наказує видовбати в скелі колодязь. Між іншим, до води прийшлось довбити 85 метрів! Титанічна праця з плином століть обросла міфічними подробицями: начебто допоміг Корятовичу в спорудженні криниці сам нечистий - за обіцяний князем мішок золота. Коли прийшов час розплачуватись, князь вручив дияволу малесенький мішечок: мовляв, а про розмір ми не домовлялись! Розлючений чорт вскочив у криницю і дотепер іноді шумить там, обурюється…
Паланок завжди вражав неприступністю: стіни 5 метрів завтовшки, великий постійний гарнізон, 164 гармати, 60 бочок пороху, запаси їжі на випадок тривалої облоги. А за часів трансильванських князів Ракоці (1633-1711 р.р.) замок Паланок став чи не найукріпленішою твердинею Центральної Європи. Неймовірно: протягом трьох років, з 1685 по 1688, тендітна жінка, Ілона Зріні, вдова князя Ференца І Ракоці, протистояла в Паланку військам австрійського цісаря Леопольда І. Турецький султан Мехмед IV, вражений її мужністю, нагородив княгиню спеціальною грамотою: єдиний такий випадок в історії! Зараз мудра княгиня разом з сином Ференцом Ракоці ІІ знову дивиться з гори на місто: в березні 2006 року їй встановили пам’ятник на центральному бастіоні. А от бронзовий князь Корятович на замковому подвір’ї здійснює бажання: для цього треба лише потримати вельможу за відполірований тисячами рук палець.
